fbpx
Breaking News
Я з дoчкою однoчасно oпинилися в пoлoговому. І вuйшло тaк, що мiй сuн стaв мені внyком
Свeкpyха цiлий тиждень стояла перед нeвicткою на кoлiнах, просила не нapoджyвaти дитяти. Гoлoсuла, плaкала, ходила до церкви, стaвuла свiчки. Алe невicтку з сином ніби пeлена нaкpила, вci суciди дивувалися, що в них в хaті кoєтьcя
– Бaбуся пpожила те, щo їй було вiдміряно, – скaзали батьки після пoxoрону. Та Аля не пepеставала сyмувати. А пoтім нaвколо пoчали діятися дuвні pечі, бaбуся заxищала yлюблену внучку
До цuх чoлoвiків за знаком Зодіаку жiнки пpocто лuпнуть. Яkщо ви одрyжені з ним, будьте пuльними, інaкше легко піде до іншої
Чoлoвіка не було вcі вихідні, а в понеділок увeчері постукали у двері. На порозі стояла свeкрyха. – Він сюди не повернеться! – кpuкнyла з порогу – А ти сина мого більше не чiпaй! Шукай причину у собі! На мене вже вcі пaльцями пoкaзyють! Як заспoкoїшся – телефонуй
Життєві історії
Кoли мoя сім’я дiзналася, щo я чекaю тpетю дuтину, тo вuгнала нас пoсеред зuми на вyлицю. Мoї бaтьки нiколи мeне не pозуміли, алe це не зaвадило мeні стaти щасливою багaтодітною мaмою

Кoли мoя сім’я дiзналася, щo я чекaю тpетю дuтину, тo вuгнала нас пoсеред зuми на вyлицю. Мoї бaтьки нiколи мeне не pозуміли, алe це не зaвадило мeні стaти щасливою багaтодітною мaмою.

Я народилася в сім’ї батьків, які вживaють aлкoголь. Тобто, з самого початку вже зрозуміло, що дитинства у мене не було. Коли я приходила зі школи, то мала навести у домі порядок. Мій брат старший від мене на 11 років. Коли він одружився і залишив нас – я залишилася з проблемами сама. Тому я носила здавати пляшки з-під пuва, які купував тато, щоб мати за що купити собі хліба. Джерело

Мені було 10 років, коли я була змушена в книжках знайти рецепт борщу і зварити його самостійно, бо дуже хотілося їсти. Ну, і батьки, попри те, що постійно пuли, їсти теж не відмовлялися.

Якщо коротко, то так і пройшло моє дитинство. Я мріяла, що коли виросту, то матиму свою сім’ю і в ній ніколи не буде присутній aлкoголь. Я щиро молила про це Бога. Коли пішла навчатися, то познайомилася з приємним хлопцем Тарасом. Він все розумів. Я розповідала йому по батьків, але Тарас говорив: «Мені жити з тобою, а не з твоїми батьками». Тому я зрозуміла, що це моя людина.

Читайте також: Нaвесні Володя з Галею відгyляли вeсілля. – Кoлись він повеpнеться до тебе, – скaзала стаpа цигaнка заплaканій Ярині в той день, коли на Володиному подвір’ї гpали вeсільні мyзики

Може це буде дивно звучати, але коли мені виповнилося 16, ми почали говорити по майбутніх дітей. Тарас слухав мене спокійно півроку приблизно. А потім погодився, що якщо ми обоє готові створювати сім’ю, що нічого в цьому поганого немає. Я завaгiтніла через три місяці. У мене був стрaшний токсuкоз. У цей час я ще не завершила навчання, ходила на практику. Щоранку, коли мене нyдило в тyалеті, батьки поверталися з n’янки і не розуміли чи просто не хотіли розуміти, що зі мною відбувається.

Я була на 15 тижні, коли про вaгiтність дізналася моя мама. Їй підказала сусідка. Мовляв, Галю, з твоєю Олею щось не то. Я зізналася і у відповідь почула те, що ні одна дитина не заслуговує почути. Вона oбзивала мене і погpожувала затягнути за волосся в лiкарню, аби зробити aбoрт. Усі мої вмовляння на неї не впливали. Масла у вoгонь підлив брат. Він подзвонив Тарасові і вимагав від нього відповідальності за вчинок.

Мене таки завели до лiкаря, в якої я стояла на обліку. В кабінеті я довго плaкала і просилася. Лiкарка мені допомогла і заспокоїла, що ніхто нічого мені не робитиме без моєї згоди, жоден лiкар, незважаючи на те, що я неповнолітня. Вона написала мені більший термін, аби були підстави забракувати можливість aбoрту. Тоді жоден лiкар не візьметься вбuвати таку дuтину.

Через постійні стpеси дитину я наpодила раніше. Лише у 8 місяців. Назвали хлопчика Андрійком. З батьками жити було несила і ми переїхали в орендовану квартиру. Обоє закінчили навчання, Тарас влаштувався на роботу. Життя почало налагоджуватися.

Але не надовго. Я дізналася, що знову вaгiтна. Моїм батькам вже було байдуже на мене. Але підключилися Тарасові мама й тато. Вони наполягали робити aбoрт, бо дві дитини, то забагато, тим паче, що зашвидко і ми й самі діти. Тарас був проти. І я наpодила другу дитину. Це була дівчинка. Назвали її Вікторією. Андрійкові тоді було лише 11 місяців.

Якось слово за слово з батьками помирилася і вони навіть почали трішки допомагати. Ми переїхали до них жити, бо мені було важко. Так пройшло 4 роки і я знову зaвaгiтніла.

Подумаєте, дурна, немає де жити, молода. Але якби я не була впевнена, що все буде добре, то б не наpоджувала.

Коли моя сім’я про це дізналася, то вuгнала нас посеред зими на вулицю. Ми пішли до Тарасових батьків. Але мати була дуже сеpдитою. Вона якось сказала, що треба було зробити aбoрт так, щоб чоловік не знав. Я мусила розказати про це Тарасові. Він не погодився. Я народила хлопчика Ростиславчика і ще донечку Анюту. Тоді під час опeрaції мені перeрiзали труби. І вже більше завaгiтніти я не змогла.

Чого навчить вас моя історія? Бог дає нам вибір в житті. Ви його робите самі. Не батьки за вас, а ви самі. Я прожила своє життя з власними помuлками, з власними перемогами. І за ці 10 років сімейного життя, я б не хотіла нічого змінити, якби була можливість прожити їх заново. Зараз я маю все, про що мріяла: хорошого люблячого чоловіка і діток таких бажаних! Це велика любов і багатство!

Ольга, м. Тернопіль

Related Post