fbpx
Життєві історії
Коли моя сестра оформляла дарчу на свою доньку, я їй багато разів говорила: “Ти, Маріє, жінка розумна, в житті бачила багато і сама знаєш, що буває по-різному. Іноді діти батькам готові все віддати до останнього, а є й такі – які лише дивляться, щоб в них останнє забрати. Добре думай!” Марія посміялася і оформила квартиру на доньку, щоб вона ніколи не дісталася синові з невісткою. Ще років 7 моя сестра прожила в своїй квартирі, а потім до неї прибігла щаслива донька

Коли моя сестра оформляла дарчу на свою доньку, я їй багато разів говорила: “Ти, Маріє, жінка розумна, в житті бачила багато і сама знаєш, що буває по-різному. Іноді діти батькам готові все віддати до останнього, а є й такі – які лише дивляться, щоб в них останнє забрати. А коли ти віддасиш свою квартиру зараз, то можеш на старості без даху свого залишитися. Так що добре думай!”

Я ніколи не забуду, як сестра подивилася тоді на мене. Вона довго сміялася, а потім навіть образилася на мене. Марія сказала, як я можу говорити таке про доньку, яку знаю з дитинства. Я намагалася пояснити, що справа не в цьому, що Марина людина непогана, але в житті буває по-різному, тому ніколи не варто віддавіти свій дім.

Марія мене не послухалася. Вона оформила дарчу на свою доньку, бо не хотіла, щоб квартира дісталася синові, адже він з невісткою живуть далеко і багато років вже не навідували матір.

Ще років 7 Марія пожила в своїй квартирі, а потім донька сказала, що квартиру продаватиме, хоче бізнес свій відкрити, а для себе з мамою поки, тимчасово, орендує однокімнатну квартиру. Марія була засмучена такій новині, але доньці своїй ніколи не перечила.

А одного дня Марина матері повідомила, що не пішла її справа, вона ще й грошей позичила, винна багато. Тому поїде за кордон на заробітки і на материні вмовляння не зважала, адже сказала, що вибору в неї немає.

Коли донька поїхала в іншу країну, Марія згадала про сина, він вислав їй чималу суму грошей, але сказав, що більше допомогти нічим не може.

Гроші в сестри скінчилися швидко, а на одну пенсію не дуже проживеш. І одного дня сестра приїхала до мене в село.

Марія стала проситися, щоб я їй виділила маленьку кімнату в своїй хаті, а скоро донька трохи грошей заробить, повернеться і забере її до себе.

Я дуже добре розумію, що Марина матері ніколи не забере, їй зараз зовсім не до неї. А своєї старшої сестри дуже шкода. Я б взяла її до себе, але мої діти проти. Вони кажуть, що не хочуть доглядати ще одну стару людину, адже весь догляд за нею рано чи пізно ляже на їх плечі.

Я запросила сестру в хату, накормила борщем, так шкода її стало. Але вона так і не усвідомила, що тоді зробила помилку, не послухавши мене, віддала доньці своє житло. Вона й зараз щиро вірить, що марина повернеться і забере її до себе.

Тепер я шукаю пораду, як мені бути. Я розумію своїх дітей, але шкода Марію.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – 0382.

facebook