fbpx

Коли моя сестра Марія заробляла гроші в Італії, їй зателефонувала сусідка, вона сказала, що її чоловік господарює з якоюсь жінкою на подвір’ї сестри. Марія відразу приїхала в Україну, але ночувала вона не в своєму будинку, а прийшла до мене, в хату наших батьків. Моя дружина нагодувала Марію, і ми попросили сестру, щоб вона знову їхала в Італію, бо в цій хаті їй місця немає

Моя рідна сестра Марія, як тільки вийшла заміж, то пішла жити до свекрів, а я залишився жити в батьківській хаті з татом та мамою.

Вікторії жилося в чужому домі дуже непросто. Свекри її так і не прийняли за рідну людину.

Прожила сестра там так 5 років, діток у них з чоловіком не було у них. Втомившись від важкого життя і постійних докорів свекрів, Марія вирішила поїхати в Італію, там давно працювала їх сусідка. Оксана привозила з-за кордону дуже добрі гроші, будувала велику хату.

Марія вирішила і собі заробити добру копійку на своє власне житло, адже знала, що нічого просто так у неї в цьому житті не буде.

Влаштувалася вона до хорошої сеньйори, з цим жінці дуже пощастило, бо сеньйора мала спокійний характер, а коли дізналася про життя Марії, то дуже шкодувала її.

Марія заробляла гарні гроші, відсилала майже все до копійки своєму чоловікові, щоб той будувався. Петро й дійсно всі гроші вкладав в хату. Звів такі хороми, поки жінка гарувала з-за кордоном, що всі люди заглядалися в селі.

Минали рік за роком, і до Марії подзвонила та сама сусідка, яка колись привезла її в Італію. Вона схвильовано стала розповідати, що в її хаті чоловік господарює з якоюсь жінкою на подвір’ї їхньої хати.

Марія, відпросившись в сеньйори, поїхала додому, але свекри її навіть на поріг не пустили. Виявляється, що чоловік їй казав неправду всі ці роки, він говорив, що частину свого обійстя мати переоформила на нього, тому будував їх хату поряд з батьками. Але все належить свекрусі, Сестри там нічого немає.

За ті гроші, що вона висилала, чоловік будував хату на землі своїх батьків.

Тоді Марія прийшла до мене. Але поки вона працювала за кордоном, я з дружиною догледіли батьків, маємо двох діток. Нам шкода мою сестру Марію, але моя дружина не хоче, щоб вона жила з нами, бо батьків доглядати не допомагала.

Сестра в нас переночувала, а потім ми з дружиною покликали її на кухню. Ми сказали їй, що поки ще має здоров’я, хай їде в Італію, заробить в сеньйори ще й на маленьку хату в нашому селі. Бо інакшого виходу ми тут не бачимо. А що я міг сказати Марії? Адже у мене своя власна сім’я, таке воно життя.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – kiev.freeads.

You cannot copy content of this page