Коли моя подруга занедужала, то її доглядала невістка, рідна донька якраз розлучилася, з малою дитиною вдома сиділа, не мала часу на матір. А як Марії стало краще, невістка попросила скласти заповіт, бо на свекруху грошей багато витрачає. Марія погодилася, а сама вирішила перехитрити її

Моя подруга Марія має двоє діток: старший син і менша донька.

У сина Івана життя склалося досить таки добре, він має хорошу роботу, добре заробляє.

Дружина Івана, Олеся, теж має хорошу освіту, займає відповідальну посаду і заробляє набагато більше своїх знайомих, загалом у фінансовому плані в них все гаразд, можна сказати, що з цим у них все дуже добре.

Живуть вони в хорошому достатку, часто їздять відпочивати за кордон, ні в чому собі, особливо, не відмовляють.

Лише одна проблема в них в сім’ї, у них чомусь немає діток, та подружжя вже змирилося з цим, навчилися сприймати життя таким, яким його мають.

Змирилися трохи – така їх доля, нічого не вдієш.

Живуть Іван з Олесею в любові і злагоді, поважають та цінують одне одного, завжди підтримують одне одного та розуміють у будь-яку хвилину.

А донька Марії, Оксана, нещодавно розлучилася зі своїм чоловіком, на жаль.

Тепер вона сама виховує свою маленьку доньку, живе в однокімнатній квартирі, яку їй залишив чоловік.

Подруга моя заробляє дуже мало і аліменти малі отримує, на ці гроші непросто жити їм двом у наш час, а тим паче у такі важкі часи в Україні, як зараз.

Сама Марія вже на пенсії давно, не дуже добре себе почуває, адже роки немолоді.

А останнім часом вона занедужала і доглядала її деякий час саме Олеся, дружина її сина.

Сама невістка приїжджала до неї щодня та привозила продукти, потім сама готувала, все прибирала, бігала щоразу до аптеки, купувала все за свої гроші, робила усю роботу для свекрухи.

Загалом, завдяки своїй невістці, Марія швидко прийшла до нормального способу життя.

А от рідна донька Оксана за весь цей час до своєї рідної матері жодного разу не навідалася, постійно скаржилася, що ледь сама з дитиною встигає, сил та часу на матір в неї не залишилося.

Вона постійно зайнята і ні копійки зайвої немає у неї, адже навіть економить на собі.

Коли у свекрухи все добре було, вона стала одужувати, то Олеся сказала їй прямо, що було б справедливо, якби Марія переписала на свого сина квартиру свою, а вони з чоловіком доглядатимуть за нею.

Невістка пояснила, що вони не мають великої потреби у цій квартирі, адже і самі добре заробляють, але оскільки Оксана, її рідна донька, часу на свою матір ніколи немає, то зрозуміло, що за старенькою прийдеться доглядати Іван з Олесею.

Вони витрачатимуть свої кошти в основному на все, тому логічно, що хоча б квартира дістанеться їм.

Маму вони погоджуються доглядати, адже дітей у них немає, є трохи вільного часу.

Марія відразу погодилася з невісткою і вже наступного дня пішла до нотаріуса і написала заповіт на свого сина.

Невістка з сином часто навідуються до матері, турбуються про неї, допомагають в усьому.

А, коли минуло трохи часу, Марія сіла, добре подумала і вирішила, що зробила таки серйозну помилку, адже у сина все є, а дітей вони не мають, а донька її ледь на хліб сама заробляє собі з дитиною, їй ця квартира потрібніша.

Тому, відразу після такої думки, мати переписала квартиру лише на одну свою доньку.

Марія хвилювалася, що коли її не стане, то доньці не буде кому допомогти, а вона сама з дитиною, а от, що її син не пропаде, вона була впевнена, тому й не хвилювалася за нього.

Марія про це не сказала зовсім нікому, буде й надалі мовчати, вирішила, що так буде краще.

Син її зрозуміє, коли прийде час, адже вона рідна мати, не могла вчинити по-іншому.

Але вирішила, що зараз йому нічого не казатиме, бо вони з невісткою зовсім перестануть допомогти їй, а лише вони зможуть доглянути її на старості років.

Мені шкода Івана, подруга лише мені все розповіла, бо знає мене багато років.

Тепер я не знаю, що мені робити, бо Івана я знаю давно, шкода його. Але й подругу підвести не можу, бо вона довіряє мені.

Чию сторону тут обрати? Як правильно вчинити? Чи варто мені говорити правду синові своєї подруги?

Фото ілюстративне.