Про свій власний будинок я мріяла давно. Як ми лише одружилися, я чоловікові відразу сказала, що хочу жити у своїй хаті, тому треба працювати і старатися так, щоб мати власний будинок.
Перший час ми знімали квартиру, а всі зароблені гроші відкладали. Потім зрозуміли, що так справа не піде, треба діяти кардинальніше. Чоловік почав їздити на заробітки, і коли ми наскладали мінімальну суму, почали будівництво на земельній ділянці за містом, яку мені подарували мої батьки.
Щоб побудувати будинок, потрібні були величезні гроші, мова йшла про десятки тисяч доларів, тому ми з чоловіком практично не бачилися, а наші дві донечки росли без батька.
Мама мого чоловіка завжди доволі заможно жила, вона працювала на керівній посаді в верхніх ешелонах влади, мала власний будинок, та й гроші у неї завжди були, просто вона з нами ними не ділилася.
Свекруха якось дуже дивно по-різному ставилася до своїх дітей: сина вона викреслила відразу, як той лише одружився зі мною, натомість своїй доньці готова була зірку з неба дістати.
Коли молодша сестра мого чоловіка захотіла переїжджати в Канаду на постійне місце проживання, і їй були потрібні гроші, свекруха без розмов продала свій будинок, купила собі однокімнатну квартиру, а решту грошей віддала доньці.
Я ще сподівалася, що якась частина грошей і нам перепаде, адже ми якраз закінчували будівництво, і нам дуже були потрібні кошти. Але про нас свекруха навіть не згадала, чоловік промовчав, а я вирішила не втручатися в їхні сімейні справи.
Пізніше свекруха свій вчинок пояснила так, що дочка як наміститься на новому місці, то і її туди забере. В результаті зовиця вже кілька років живе за кордоном, справи у неї налагодилися, але маму до себе забирати вона не поспішає.
Тим часом свекруха вийшла на пенсію і нещодавно навіть захворіла. Чоловік сам їздив до неї, а потім вже втомився. Ми нарешті переселилися в наш будинок, і він вирішив, що маму треба забирати до себе, нехай з нами хоч перезимує.
Не знаю чому, але я категорично проти, щоб ця жінка жила з нами. Вона жодної гривні не вклала в цей будинок, а будувалися ми майже 15 років.
Я прямо чоловіку сказала, що не хочу, щоб його мама жила з нами, за що він на мене дуже образився. Ми навіть кілька днів не розмовляємо між собою. А я щиро не розумію, в чому я не права?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все