Я маю єдиного сина і декілька років тому Юрко розлучився. У шлюбі у нього народився синочок.
Жили Юрко з дружиною певний час дуже добре, але згодом розлучилися сім’я не сприйняла матеріальних проблем, на жаль. Після розлучення мій онук залишився жити зі своєю мамою. це зрозуміло.
Ольга незабаром вдало, як кажуть, вийшла заміж, і все у неї налагодилося. При чому це все сталося дуже швидко якось.
Юрко довго не міг пробачити колишній дружині такого раптового другого шлюбу. Я розумію, що він її щиро кохав, але таких людей іноді краще просто відпустити, щоб налагодити власне життя і забути про своє минуле, яке вже не можливо повернути.
Дитину свою мій син спочатку відвідував дуже часто. Сина свого мій Юрко дуже любить. Він з самого дитинства мріяв про те, що першим у нього обов’язково народиться синок, а потім дочка, і коли отримав спадкоємця, був дуже щасливий від того. Перша половина мрії збулася, а з друга зовсім не склалася, адже жили в шлюбі вони недовго.
Коли син розлучився, онукові моєму було лише майже 3 рочки. Дитина ще толком нічого не розуміла, тому і спілкування з ним було можливим.
Коли моя невістка вийшла заміж вдруге, її матеріальне становище значно покращилася після того і дуже стрімко. Це не могло не позначитися і на дитині.
У мого онука відтоді стали з’являтися іграшки, на які у мого сина Івана поки немає грошей. Як наслідок, онук і від батька став просити великих витрат, адже він ще не розуміє, що не всі можуть собі дозволити такі великі суми витратити, як його багатий вітчим.
Юрко, судячи з усього, довгий час намагався підлаштовуватися під свою дитину, але з часом зрозумів, що за його вітчимом йому все одно не встигнути, адже фінансове становище різне у них, він його не наздожене, бо немає таких великих можливостей, тому вирішив перестати змагатися з ним. Через це мій Юрко став все рідше і рідше приходити до свого сина, а потім і зовсім перестав відвідувати свою дитину.
Я завжди намагалася зберегти відносини зі своєю невісткою. Ніколи не вважала її колишньою, адже вона мати мого єдиного онука.
Ольга, щиро кажучи, хороша людина, просто діти рано одружилися і народили дитинку. Вони самі ще були як діти, та ще й не сформований побут зіпсував їх сімейні відносини. Ось і вийшло так, на жаль, що вона не витримала, адже на руках ще й маленька дитина. Ми зі сватами намагалися допомагати своїм дітям, але цього було недостатньо.
Я домовилася з Ольгою, що ми будемо раз в два тижні забирати внука до себе на вихідні з сином. Так і ми зможемо з ним регулярно бачитися, і синові буде легше, я їм допомагатиму їм в усьому. Але мій хід конем не дуже спрацював.
Реакція Юрка мене трохи здивувала і, одночасно, засмутила трохи. Він категорично не хоче бачитися з сином, каже, що не може відповідати їх рівню життя своїми подарунками, тому і немає сенсу зайвий раз засмучувати дитину своїми відмовами купити йому те, що він хоче.
Юрко також перестав давати Ользі гроші на сина, вирішивши, що це виглядає дуже смішно, бо платити багато він не може, а ті гроші, які платить мізерні для їх родини. Вони офіційно їх не оформляли, тому і ніяких наслідків поки немає, колишня дружина зовсім нічого не просить у Юрка. Але я категорично наполягаю на тому, що не можна ось так повністю відходити в бік, відмежовуватися від своєї єдиної рідної дитини. Адже дитина все одно повинна знати і спілкуватися зі своїм рідним батьком.
Тим більше, що його мати ніколи ні словом, ні пів слова не сказала, не робила ніяких натяків і зауважень з цього приводу. Вона позитивно ставиться до таких зустрічей і завжди рада цьому сприяти, адже розуміє, що син має спілкуватися зі своїм рідним батьком.
Ну, вийшло так, що розійшлися вони, але ж вони підтримують гарні відносини між собою завжди. Не вони перші чоловік з дружиною, хто потрапив в таку ситуацію. Але це зовсім не означає, що можна зупиняти всі відносини і нічого не робити для своєї дитини. Ці аліменти можна просто відкладати синові на навчання. Підросте малюк, і вони йому дуже знадобляться, адже тоді назбирається гарна сума, вона якраз йому стане в нагоді.
Але Юрко мене не слухається зовсім. А у мене смуток на душі, коли внук запитує, чому тато до нього перестав приходити, видно, що він сумує за ним. Що я повинна відповідати його власній дитині в такому випадку. Дружина стала колишньою, але дитина – це ж назавжди.
Як виправити все це, щоб зберегти відносини мого сина Юрка зі своїм власним дитям? Адже зараз дитя мале, запитує про батька, він потрібен йому, а якщо мій син Юрко відмовиться від дитини зараз, то згодом його власний син відвернеться від нього. А у Юрка крім мене і його маленького сина більше рідних людей немає, а я ж не вічна. Не знаю, що мені робити вже, самій мені важко старатися для всіх, щоб всім було добре.
Фото ілюстративне.
