fbpx
Життєві історії
Коли мій син залишив свою дружину з дітьми і пішов до іншої, мені стало шкода Ірину, хоча я ніколи не любила її. Я просто поставила себе на місце своєї невістки

Багато років тому, ще коли мій син зустрічався зі своєю нареченою, то про свою майбутню невістку я багато вже чула. І, якщо щиро говорити, серед тих чуток нічого хорошого не було, а, скоріше, зовсім навпаки. Чесно кажучи, я теж не була особливо зразковою дівчиною в юності, але намагалася не давати приводу для подібних пліток, а їй байдуже, вона зовсім не така людина. Загалом, коли моя невістка з’явилася в нашій квартирі, я була зовсім не рада.

Чоловікові моєму було байдуже, а я не про таку дружину для свого сина мріяла, тому мені на душі було прикро.

Син Микола все добре зрозумів, взяв в оренду квартиру і пішов туди жити зі своєю нареченою, а потім вони подали заяву до РАЦСу, щоб зареєструвати свій шлюб. Я дуже не хотіла йти на весілля, але син мене тоді заспокоїв: вони після розпису їдуть зі свідками по путівках на море, тому гуляння ніякого не буде, адже розумів, що я проти весілля взагалі. Ось і добре!

Я, як зараз згадую, в душі весь час щиро сподівалася, що їх шлюб довго не триватиме, невістка обов’язково когось собі знайде, адже вона зовсім не серйозна людина, а син їй цього не пробачить.

І одного разу сталося так, як я і думала, але син пробачив свою дружину.

Начебто згодом все налагодилося у них, але син з невісткою після цього почав жити якось вже не добре, злагоди в їх сім’ї не було. Син постійно її все запитував: де була, з ким зустрічалася, поки та не народила першого сина, це був перший мій онук.

Потім незрозумілі гуляння невістки, вона ходила сумною, нічого не робила вдома. Тоді тільки, давно це було, у молодих з’явився перший комп’ютер, і невістка Ірина постійно сиділа за ним зранку до ночі. Я приходила, говорила їй, що так немає бути, що всюди брудно, немає приготовленої свіжої їжі, дзвонила свасі своїй, просила, щоб вона поговорила зі своєю донькою, але її матері було зовсім байдуже до того.

Коли Ірина повідомила нам усім, що чекає другу дитину, її батько залишив молодій сім’ї свою двокімнатну квартиру. Ну хоч своє житло у сина з дружиною з’явилося на той час, це було для них дуже добре. Зробили непоганий ремонт, а затишку немає зовсім: Ірина виявилася зовсім поганою господинею.

Мені рідні та друзі завжди говорили: не лізь в ту сім’ю, нехай живуть, як хочуть. Але у мене така внутрішня неприязнь була до Ірини, що я постійно повчала її, сперечалася з нею, намагалася навести порядки свої в них вдома на свій лад. Я знала, що Ірина мене теж не особливо й любить, налаштовувала мого сина проти мене, але мій чоловік йому говорив: “Не зважай, синку, нехай вони самі між собою розбираються, будь вище цього!”. Ось в таких стосунках з невісткою ми прожили більше 15 років, роблячи один одному щось недобре, завжди докоряючи одна одній.

Онуки до цього ставилися просто, не стаючи ні на чий бік, хлопчаки ж, вони малі, в них свої інтереси. Вони відвідували нас, незважаючи на те, що їх мама цього не дуже хотіла, але треба віддати їм належне – онуки просили мене не говорити про маму щось недобре і швидше тягнулися до діда, ніж до мене, добрі діти.

Але рік тому, несподівано для всіх, син знайшов іншу і вирішив до неї піти, залишивши свою сім’ю. Та замість того, щоб зрадіти, я, несподівано для себе, дуже засмутилася. Незважаючи на всю неприязнь до Ірини, я поставила себе на її місце: у нас теж двоє дітей, дочка зараз заміжня, живе далеко. Але якби в той час, коли діти були маленькими, нас би ось так залишив батько, я б місця собі не знаходила.

Я стала щиро просити свого сина не робити такого вчинку, забути ту іншу і залишитися в сім’ї, таке в багатьох буває, мине час і все забудеться, але він сказав: “Чому ти сумуєш? Радій! У мене нова дружина буде, скромниця, господиня хороша та старанна, ти ж таку невістку собі давно хотіла! Не повернусь я в ту сім’ю, сини мене зрозуміли, питань немає!”. Загалом, мій син сам подав на розлучення і спокійно пішов влаштовувати своє нове життя.

Я забула про свою гордість і прийшла до Ірини сама. Вона спочатку якось схвилювалася при моїй появі, але я її обняла, і вона відразу заплакала у мене на плечі. Як я в цей час себе картала за те, що стільки негативу вносила в їх сім’ю! Я просила у невістки вибачення за минулі непорозуміння та докори, а вона у мене.

Потім ми з Іриною багато говорили про минуле, виявилося вона просто нещаслива жінка, до якої була байдужа її мати, а потім і я нагнітала ситуацію. Навіть подруг у неї не було. Важка робота на хлібозаводі, вдома діти і чоловік – у всіх свої інтереси. Нічого веселого і райдужного, вона вже не була такою стрункою, як в молодості і мій син постійно говорив їх про це, хоча не було у тому її провини. Ірина сказала, що не така вже я і погана була, як свекруха: мотивувала її до якихось хороших дій, подарунки дарувала. Дивно!

Ось уже рік, як ми з невісткою в хороших відносинах. Другу невістку (хоч вона ще офіційно і не дружина мого сина), я бачила лише одного разу, але цього достатньо. Не хочу чіпати більше сім’ю сина, шкода прозріння прийшло так пізно.

Я дуже часто приходжу до Ірини і своїх онуків, у них вдома, звичайно ж, нічого не змінилося – такий же безлад, як і був всі ці роки, але вже роблю зауваження хлопчикам, щоб своїй мамі допомагали, і сама беруся за прибирання, розумію – невістці зараз важко одній, мені шкода її і онуків теж.

Милі мої свекрухи, які зараз вважають своїх невісток нехорошими жінками, придивіться до них уважніше, можливо, проблема у вас самих, а не у них? Я вже про себе все зрозуміла. Шкода, що знадобилося так багато років для того. Час назад повернути я не в силі. Я б ніколи не лізла у сім’ю своїх дітей. Іноді речі, які для вас здаються важливими – просто дрібниці, які навіть не варті того, щоб про них сперечатися.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page