До батьків чоловіка ми їздимо не часто, але раз на місяць-два таки навідуємося.
Просто відколи Микола одружився, він пішов з дому, і живемо ми окремо в квартирі, яку він сам придбав ще до нашого весілля.
Микола одружився пізно, у віці 32 роки. До того він їздив на заробітки за кордон, і за ці гроші спочатку впорядковував будинок батьків.
А потім хтось йому дав добру пораду – складати гроші, і купити квартиру для себе, щоб мати змогу жити окремо.
У Миколи ще підростала молодша сестра, яку він дуже любив, і тому купував їй все, що вона хотіла.
Коли житло у Миколи вже було готове, він зробив мені пропозицію, і ми одружилися.
Зараз ми живемо разом уже 15 років, виховуємо двох донечок.
Двокімнатна квартира, в якій ми живемо, уже нам давно стала затісна, але поки-що у нас немає варіантів купити собі більше житло.
Чоловік вже давно на заробітки не їздить, так що прибутки вже не ті. Донечки наші підросли, видатки, відповідно, теж зросли.
Ми обоє працюємо, але грошей нам вистачає впритик.
Тим часом, сестра чоловіка теж років 8 тому вийшла заміж, вони разом з чоловіком живуть біля свекрів.
Зрозуміло, що в міру можливостей, вони собі там господарюють, але основні ремонті роботи були здійснені за кошти мого чоловіка.
Коли Микола їздив на заробітки і ще не був одруженим, він добудував добру половину хати, провів в дім воду, зробив всі зручності, ремонт капітальний у всьому домі зробив, так що тепер там можна жити років 20 і нічого не міняти, що, власне, і робить зовиця з чоловіком – живуть на всьому готовому.
Про спадщину ми ніколи не починали розмову, все досі належить свекрусі (свекра не стало кілька років тому).
Але в п’ятницю мама чоловіка нам зателефонувала, і попросила приїхати до неї на вихідні, попередила, що має до нас серйозну розмову.
Ми навіть не хотіли гадати, про що йтиме мова, вирішили, що приїдем і побачим.
А мову вирішила свекруха вести про спадщину, вірніше про те, щоб мій чоловік відмовився від своєї частки на користь сестри.
Він уже мало не погодився, але тут я стала на диби! А чому він має відмовлятися? Тут все зроблено за його гроші! А у нас, між іншим, дві донечки підростає!
Моя думка така – добровільно від спадщини йому відмовлятися не можна! Хіба що свекруха оформить дарчу на доньку, тоді вже будемо дивитися по ситуації.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.