fbpx

Коли мене залишив чоловік, я дуже розчарувалася, але не в ньому, а в собі, адже він мене залишив заради іншої. Ми з Михайлом так добре багато років разом жили, я дуже старалася для нього. А зараз не можу повірити, що це сталося зі мною. Шкодую лише про те, що поки мій чоловік працював і заробляв гроші, я сиділа вдома з дітьми і тепер нічого не вмію

Чимало часу спливло, відколи я знаю свого чоловіка. Невже я дійсно вийшла заміж за людину, яку ледь знала, не розуміючи цього?

Мені завжди про це говорила моя мати, коли була проти мого шлюбу, а тепер я розумію її – вона була права, а я її не слухала.

І справа в тому, що мій чоловік просто кинув мене як тільки у нього з’явилася нова посада і великі гроші. Таке відчуття, ніби я йому потрібна була лише як запасний варіант на випадок, якщо він залишиться в бідності і у нього зовсім не складеться життя.

А тепер, коли у нього є все, про що він лише мріяв колись, йому не потрібна ні я, ні наші з ним діти. Дуже шкода мені, що я лише зараз зрозуміла все це.

Не хочу наговорювати зовсім багато нехороших речей про свого чоловіка, адже він все одно продовжує давати нам гроші.

Михайло платить аліменти, але це копійки в порівнянні з тим, як ми жили до цього усі разом.

І ось зараз я абсолютно одна. Якщо раніше мене міг підтримати мій чоловік, то тепер надавати підтримку мені нікому.

Поки Михайло будував весь час свою кар’єру, я народжувала діток, гляділа їх, можна сказати, сама, сиділа в декреті та господарювала в нашому домі.

Мої подруги мені постійно кажуть, що я сама повинна бути для себе підтримкою. Але хіба я можу такою бути, коли витратила всі сили і молоді роки на іншу людину? На свого власного чоловіка, який так легко залишив нас одних і фактично зрадив.

Мені дуже прикро усвідомлювати зараз це все. Але що я можу зробити?

Я намагаюся їм це пояснити, але вони зовсім не можуть мене зрозуміти. І якщо в перший час вони намагалися мене підтримати, то останнім часом до мене почали доходити чутки, ніби я їх використовую як об’єкти для ниття, щоб вилити їм всі свої проблеми, свій негатив, бо останнім часом я нічого хорошого їм не розповідаю, але в моєму житті нічого хорошого не відбувається.

Але ж це не так. Вони мої подруги і я просто ділюся з ними своїм життям і хвилюваннями. Намагаюся отримати підтримку хоча б у друзів своїх, адже просто більше ні в кого.

І щиро кажучи, я не до кінця уявляю як мені з усім цим вантажем далі жити.

У мене почалися проблеми на роботі, грошей постійно не вистачає, незважаючи на не погані аліменти, які платить мій колишній чоловік на дітей.

Дітей потрібно годувати, одягати в школу і купувати підручники з деяких предметів.

Я вже не раз намагалася поговорити зі своїм чоловіком після того як Михайло нас залишив і просто пішов, але з цього діалогу не вийшло нічого хорошого.

Мій власний чоловік просто відмовлявся і твердив, що розлюбив мене вже давно. Хоча я насправді знаю, що він ніколи мене особливо мене не кохав щиро, коли зараз дивлюся назад і добре зважую наше спільне життя.

Всі його слова були націлені лише на те, щоб ми швидше розійшлися з ним. Він не хотів ні свариться зі мною, ні зловтішатися над моїм становищем.

Михайлові просто було не до мене. І тоді в його очах я вперше побачила повну байдужість до себе і до дітей, він навіть не приховував цього.

Нікому не побажаю, правду кажучи, потрапити таку ж ситуацію, в якій тепер опинилася я, це дуже сумно і фактично безвихідно зараз у мене. Ніколи в моєму житті не було такого відчуття, однак тепер це нібито переслідує мене.

Сподіваюся, що незабаром я зможу випросити хоча б невелику допомогу у моїх батьків. Це б дуже допомогло мені зараз. Найбільше мене пригнічує в цій ситуації, що я помічаю, що зовсім втрачаю віру у себе.

Інколи вечорами мені дуже сумно, ніхто мене не підтримує, а дітки мої ще малі, щоб зрозуміти, що у мене на душі. Прошу долю про одне, щоб допомогла мені пережити цей важкий період в житті. Дуже надіюся, що це скоро скінчиться і я теж, матиму своє щастя.

Але мені важко знайти сили в собі. Після того, як мене залишив чоловік я дуже розчарувалася, але не в ньому, а в собі. Як мені правильно вчинити?

Чи бувають щасливі жінки в мої роки і в моєму становищі? Чи можливо ще влаштувати своє особисте життя, в наш час, вже досить таки немолодій жінці?

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page