У мене з моїми батьками дуже складні відносини, про що я дуже шкодую постійно. Коли ми жили разом, я завжди опинявся винним у всіх їхніх бідах та проблемах. Будучи дитиною, часто чув від мами, що коли я був в літньому таборі або гостював у бабусі, вони з батьком майже не сперечалися і жили спокійно в цей час, а як тільки я повертався назад – у них знову починалися якісь незрозумілі конфлікти та непорозуміння.
Я не знаю, як я міг стати їх причиною. Начебто я нічого такого не робив, поводився нормально і намагався навпаки їх помирити, але факт залишається фактом – я їх ніби постійно засмучував.
Коли я вступав до інституту, то спеціально подавав документи до вищого навчального закладу, який знаходяться в іншому місті, щоб легше було отримати місце в гуртожитку і переїхати від батьків. Ще тоді я здивувався тому, як мама не хотіла мене відпускати і як зізнавалася, що буде нудьгувати та сумувати за мною. А мій тато от зовсім ніяких особливих емоцій з цього приводу не демонстрував, але коли я з’їхав, він став ініціювати спілкування зі мною набагато частіше, ніж коли ми жили під одним дахом. Тепер батько постійно шле мені привітання зі святами, надсилає фото зі своєї роботи, розпитує про те, як у мене справи і допомагає грошима. У мене ніколи не було таких відносин з моїм рідним батьком. Мама часто дзвонить мені, і завжди запитує, чи не потрібно мені щось купити або привезти. Загалом, відтоді як я став жити окремо, спілкування у нас з батьками поступово таки добре налагодилося.
Я спочатку зрадів цьому, але коли став приїжджати до них на вихідні, то зрозумів, що насправді нічого не змінилося. Батьки знову висловлювали невдоволення мною, робили зауваження мені мало не щохвилини, порівнювали з більш успішними на їх погляд однолітками і сварилися між собою. Коли я від них їхав, то знову їх ставлення до мене різко змінювалося. Буквально на другий-третій день вони знову починали мені дзвонити, писати і говорити, що нудьгують за мною і хочуть мене побачити.
Я не розумію їх ставлення до себе. Чим старше стаю, тим більше їх суперечки нагадують мені театральний виступ. Вони нібито розважаються так. Як взагалі пояснити їх поведінку, і як уникнути конфліктів з ними «на рівному місці»? Зараз моя дівчина хоче познайомитися з моїми батьками, а я навіть не знаю, що їй на це відповісти. Ну як привести дорогу мені людину додому, до моїх батьків, які навіть мені самому там не раді.
У мене є страх, що при ній мати з батьком будуть вести себе так само і влаштують скандал. Мама завжди вважала мене нерозумним, і виставляла переді усіма своїми знайомими саме в цьому світлі: з усіх моїх фотографій показувала самі невдалі, і замість того, щоб похвалитися моїми досягненнями, розповідала всім про мої недоліки. А найгірше, що я хвилююся, як вони поставляться до моєї нареченої.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
