– І не вмовляй мене, я туди не поїду, – категорично сказала Марта.
– Я все розумію, ти ображена, маєш право. Але мова йде про твого батька, іншої нагоди пробачити і попрощатися з ним у тебе не буде, – намагався переконати її Базіль.
Француз, з яким вона зустрічається останніх 5 років, добре знав ту неприємну історію, яка трапилася з його нареченою, і з розумінням ставився до того, чому вона йому відмовляє. Та він так сильно кохав Марту, що готовий був чекати на неї все життя.
Марта сказала, що подумає, вона має всього одну ніч, щоб вирішити, чи поїде вона в село на похорон батька.
В рідних краях її не було довгих 15 років, занадто болючими були спогади. І хоч минуло багато часу, Марта так і не змогла відпустити ту образу, яка крилася в її серці.
Марта була з двійнят, мала ще рідну сестру Оксану, яка була як дві краплі води схожа на неї. В дитинстві дівчата росли дуже дружніми, батьки не могли натішитися своїми донечками-красунями.
Дороги сестер розійшлися, коли Марта сказала, що після школи вона поступає на економічний, а Оксана захотіла в педагогічний.
В університеті Марта познайомилася з Назаром. Між ними спочатку була дружба, а потім раптово спалахнули сильні почуття. Марта вперше в житті так закохалася, що землі під ногами не чула.
Назар відповідав дівчині взаємністю. Вони вирішили побратися, як лише отримають диплом.
Про те, що у Марти є наречений, батьки знали, тому стали наполягати на тому, щоб вона привезла хлопця до них в село на знайомство.
Якби ж Марта знала, чим закінчаться ці оглядини. Назар сподобався не лише її батькам, але і її сестрі. Оксана весь вечір не зводила з Назара очей, хоча намагалася старанно приховувати свою симпатію до нього.
Після закінчення університету Марті запропонували на кілька тижнів поїхати на стажування у Францію. Дівчина не могла втратити таку можливість, тому поїхала.
Роботу Марта не втратила, їй запропонували чудове місце в французькій фірмі, але натомість вона втратила коханого.
Поки Марти не було, батько, який завжди був прихильнішим до Оксани, запросив Назара до них в гості, вони добряче посиділи, а на ранок Назар з хмільною головою прокинувся і побачив біля себе Оксану.
Майбутній тесть відразу зробив йому пропозицію – щоб не було зайвого розголосу, треба Назару одружитися з Оксаною.
Так що коли Марта приїхала додому, щоб порадитися з нареченим, що їй робити, нареченого у неї уже не було, за них усіх все вирішив батько.
Саме батькові вона цього і не могла пробачити, хоча мала сильну образу і на Назара, і на сестру.
З родичами Марта не підтримувала ніяких зв’язків. У Франції їй добре повелося, вона непогано заробляла і зробила чудову кар’єру. От тільки в особистому житті у неї зовсім не клеїлося.
Базіль був терплячим, занадто сильно він любив Марту. Він знав цю історію, і був упевнений, що дівчині треба поїхати додому і подивися своїм страхам у вічі.
Коли не стало батька, Марті зателефонувала сестра і попросила приїхати.
Дівчина довго вагалася, та зрештою наважилася. Марту на порозі зустріла мама із сльозами на очах. Була німа сцена.
Наплакавшись вдосталь, Марту нарешті відпустило.
Сестра дуже змінилася, як і Назар. Вони живуть непогано, але не мають діточок. Оксана розуміє, що дуже завинила перед сестрою, але нічого назад не повернеш.
Дорога назад була значно легшою, Марта відчувала, що у неї наче камінь з душі упав. Вона зателефонувала Базілю і сказала слова, на які він чекав кілька років: “Я згідна. Я вийду за тебе заміж”.
Іноді біль, який нам причинили люди, особливо рідні, довго не відпускає. Але їх треба пробачити навіть не так заради них, як заради себе.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
