Коли Марія згадує цю історію, в неї навертаються сльози. Вона до цих пір шкодує про свій вчинок, який назавжди змінив її життя. Тоді вона навчалася в інституті і дуже сподобалася своєму однокурснику. Звали його Максим. Хлопець визначився зі своїм вибором, і ігнорування дівчини тільки заохотило його – вона буде моя, сказав він собі тоді. Він наполегливо залицявся до Марії цілих півтора року, дівчина вперто тримала оборону, але, зрештою, вмовив її піти на побачення. Вони стали зустрічатися, Максим виконував всі її примхи, був уважним і намагався якомога більше часу проводити з коханою. Марія дуже дивувалася, як вона могла так довго не помічати такого хлопця, адже це найкращий чоловік з усіх, кого вона зустрічала. Поруч з ним їй було спокійно, весело і так добре, що Марія ніколи ні про що не хвилювалася. Заважало лише одне – ревнощі. Він дійсно подобався дівчатам і це не на жарт дратувало Марію. Максим тільки сміявся над цим, він був по справжньому до без-тями закоханий і вірний лише Марії.
Відразу по закінченню навчання, пара одружилася. І вже, здавалося, ніщо не може похитнути їхнього щасливого сімейного життя. Одного ранку Марії стало недобре. Максим повіз дружину в лікарню. На лікування довелось витратити дуже багато грошей, Максим продав машину, гараж, дачу і витратив всі заощадження. На щастя, все закінчилось добре і Марія пішла на поправку. За цей час її кохання стало ще сильнішим і сім’я зажила як і раніше.
Через рік Марія знайшла хорошу роботу і вирішила присвятити себе новій професії. В офісі вона дуже сподобалася начальнику, але зрозуміла це не відразу, так як її увага була зосереджена тільки на роботі. Артем Васильович, так звали начальника, був хитрим і діяв чітко за планом, Марія через якийсь час стала ловити себе на думці, що її тягне не до чоловіка, а до її начальника, вона всіляко намагалася відігнати ці думки від себе, але тяга росла з кожним днем.
У той день, Артем Васильович повідомив Марії, щоб вона пакувала речі – вони їдуть у відрядження. Вона розуміла, що це може погано скінчитися, але не могла відмовити керівникові. Там все і сталося. Після цього відрядження Марія відчувала себе зрадницею, їй було дуже соромно перед чоловіком.
Максим, бачачи, що з дружиною щось відбувається почав хвилюватися за її здоров’я. Він просив дружину звернутися до лікарів, раптом там дійсно щось не так. Марія більше не могла мовчати і дивитись на хвилювання чоловіка, вона лише промовила: ” Я знаю, що пробачення мені нема, я таке накоїла, не знаю, що на мене найшло”. Їй довелося все розповісти. Вона розуміла, що чоловік її не пробачить, але десь всередині жевріла надія, а раптом.
Максим мовчки її вислухав, одягнувся і пішов з дому. Повернувся тільки на наступний день. За цей час він ніби постарів, в його очах неприховано блищали сльози. Він підійшов до Марії і сказав, що дуже сильно її кохає, що навіть не уявляє як зможе жити без неї. Потім Максим зібрав свої речі і пішов. Пішов, назавжди.
Марія до кінця не могла повірити в це, вона картала себе за цю дурість, але на жаль, повернути все назад було неможливо. Максим навідріз відмовлявся розмовляти з нею. Зустрілися вони лише при розлученні. Це була їхня остання зустріч.
Марія звільнилася з роботи і знайшла собі іншу. Інших стосунків в неї так і не було, та й не хотілося, адже такого чоловіка, як Максим, більше неможливо було знайти. Через чотири роки вона дізналася, що у нього вже інша сім’я, з’явились діти. Марія досі його кохала і без роздумів віддала б все, аби бути разом з Максимом.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
