fbpx

Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона

Так склалося в житті, що моєї мами не стало майже 10 років тому, на жаль, так вийшло.

Батько мій рідний залишився жити в хаті сам, адже ми з чоловіком жили окремо в місті, в його квартирі.

У нас з Дмитром двоє дітей є, у обох робота.

Коли тато залишився сам, вдівцем, йому було 55 років.

Він сумував за мамою, це було дуже помітно усім.

Ми часто приїжджали до нього з чоловіком та дітьми, щоб хоч трохи розважити від його недобрих сумних думок і допомогти.

А потім він познайомився з тіткою Тамарою, вона приїжджала з сусіднього села продавати на базар свої овочі та фрукти, молоко і м’ясо.

Тітка Тамара була трохи молодшою за нього, мала своє господарство, дорослих дітей.

Батько мій, тим часом, якось дуже змінився.

Вже він нас так в гості, як колись, не чекав.

Видно було, що йому з нами вже й не цікаво, думками він далеко.

А згодом тато перебрався жити до тієї жінки, як не дивно, вона була самотня, адже чоловіка в неї не було.

Я розуміла, що тато молодий і не має бути самотнім, але він якось зовсім відвернувся від нас.

Я пару разів приїжджала до них, то вони навіть в хату мене не запросили, я постояла біля тата на вулиці, поговорила з ним, зрозуміла з його слів, що його теперішня дружина мене бачити не хоче, та й поїхала додому.

Після того більше до батька я не приїжджала, кликала його до себе, та він не приїжджав.

Тато все робив в домі в тітки Тамари, він там дуже багато працював, адже у неї було велике господарство.

І хату там привів до ладу, дах новий зробив, і на городі працював лише сам.

Я й досі не розумію чому він один виконував майже всю роботу у неї.

Шкода, але тато добре там нароблявся, зовсім перестав слухати мене, коли я казала більше відпочивати.

А потім тато занедужав і мені подзвонила тітка Тамара, сказала, щоб я приїхала за батьком, забрала його в місто, адже там гарні фахівці і в місті я можу його краще доглянути, адже у мене є всі зручності.

Тата я забрала, він був в стаціонарі, йому стало краще, ми з ним повернулися в квартиру.

Я просила його розлучитися, продати хату, адже поки він розбудовув чуже обійстя, його хата хилилася додолу, подвір’я занепало. Тато погодився зі мною.

А потім тітка Тамара приїхала до нас, навезла гостинців з села, і сказала батькові повертатися додому, як я його не просила, та він мене не послухав, а поїхав з нею.

Я багато разів просила тітку Тамару, щоб вона поберегла батька, адже йому сказали, щоб він нічого важкого не робив. Вона пообіцяла, що берегтиме.

Потім тато там робив якусь прибудову, дружина сама його попросила.

Через місяць, як тато поїхав від мене у село, його не стало.

Тітка Тамара зараз претендує на його хату, хоче забрати татове майно, хоча він для неї так і залишився чужою людиною, він щиро кохав її, а їй він був байдужим.

Як тут бути мені? Як не дати забрати чужій людині хату моїх батьків?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page