fbpx
Життєві історії
Коли мами не стало, мій рідний брат сказав, що її дача йому не потрібна і я можу забирати її собі. Ми з чоловіком зраділи і заходилися робити там ремонт

Коли мами не стало, нам з братом у спадок залишилася квартира і дача. Квартиру ми продали відразу, гроші розділили. А дача була старенькою, на неї навіть ніхто й дивитися не хотів їхати з покупців, а за якісь копійки віддавати її не хотілося, адже це пам’ять про наших батьків.

Я частенько їздила туди, любила там бувати. все нагадувало там про маму і мені там так спокійно і затишно було.

Одного разу я приїхала з чоловіком і ми побачили, що одна стіна вже хилиться, боялися, що дача може розвалитися. Я відразу зателефонувала братові, сказала, що потрібно щось робити, хотілося б зберегти пам’ять про маму, запропонувала йому скластися грошима і зробити на дачі гарний ремонт.

Брат сказав, що дачі йому не треба, якщо хочу, то хай залишаю її собі і роблю там, що хочу, ремонт він робити не планує зовсім.

Ми з чоловіком взяли кредит, за весну і літо там все так гарно відремонтували, полагодили паркан, зробили всі зручності в середині, грубку, тепер там і зимувати можна.

А нещодавно брат мені зателефонував, сказав, що у нього проблеми, ще й з роботи звільнили, сказав, що дуже потрібні гроші. Брат запропонував продати дачу і розділити гроші порівну. Я дуже здивувалася, нагадала йому його власні слова, пояснила скільки грошей ми вклали в ремонт.

Брат спокійно сказав, що не просив мене цього робити, що йому зараз дійсно потрібні гроші, а якщо я хочу собі залишити дачу, то можу сплатити йому половину.

Тепер я навіть не знаю, як сказати про це чоловікові. Ми стільки грошей туди вклали, вважали, що вона залишиться нам, а тепер ще й стільки грошей потрібно віддати, ми ще й кредит той не виплатили.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page