Я купила квартиру доньці, а тепер зять її переконує, що квартиру треба продавати, щоб разом будинок будувати.
Не те, що б я сильно проти була, але мені ця ідея не зовсім подобається, як і мій зять, власне.
Лідочку свою я сама ростила, бо чоловік від мене пішов ще коли донька в школу ходила. Жили ми в квартирі втрьох з моєю мамою. І жили завжди дуже бідно, ледве кінці з кінцями зводили.
Донька моя далеко не красуня, дещо повнуватої статури, дещо замкнена, тому довго не могла знайти собі нареченого. Я вже стала хвилюватися, Ліді 30 років, її однокласниці дітей вже в школу водять, а вона досі одна.
Коли мами моєї не стало, я вирішила, що поїду на кілька років в Італію, щоб заробити доньці на квартиру. Подумала, що може цей факт прискорить її заміжжя.
Через 4 роки я вже справилася з завданням, і донька переїхала у свою двокімнатну квартиру, яку я відразу на неї і оформила.
І вже через кілька місяців донька мені зателефонувала в Італію, і повідомила радісну новину – вона заміж виходить.
Звичайно, я так зраділа, що аж додому приїхала, щоб подивитися на майбутнього зятя. Проте, коли ми познайомилися, мій щасливий запал дещо зменшився.
Василь, зять мій, був молодший за Лідочку на 3 роки, ніколи не мав сім’ї, зараз, як він сам сказав, тимчасово без роботи. Сам він родом з села, там залишилася його мати, а тут, в місті, він до знайомства з моєю донькою, квартиру знімав.
Хоч майбутній зять мені і не сподобався, але я вирішила мовчати, бо бачила, як моя донька на нього дивиться. Та й, якщо чесно, мені внуків вже дуже хотілося, тому я себе заспокоїла тим, що перше враження часто буває помилковим.
Молоді розписалися, ми з найближчими родичами посиділи в ресторані, відзначили цю подію, і я повернулася назад в Італію.
Через кілька місяців донька мені повідомила ще одну радісну новину – вона дитину чекає.
Після цього я вже заспокоїлася, вирішила, що якщо донька щаслива, значить, я втручатися не буду, нехай собі живуть як знають.
Але минуло 3 роки, і зять захотів будинок будувати, в селі, біля своєї мами. Грошей на будівництво у нього немає, то ж він хоче продати квартиру, яку я доньці купила.
Не знаю чому, але мені ця ідея не подобається, адже квартира – це власність доньки, а будинок буде їхньою спільною власністю. І в разі чого, донька з дитиною на вулиці опиниться.
Чи я неправа? Варто чи не варто мені зараз втручатися в їхні плани?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
