Я знала, що мій брат ніколи не вирізнявся щедрістю, але я не думала, що він настільки любить гроші. Мені 55 років, брату – 50. Родом ми з Тернопільської області, але останніх 20 років брат живе в Америці. Спочатку він сам виїхав, а згодом і дружину з сином забрав.
Я залишилася вдома з мамою, в нашій трикімнатній квартирі. На той час я була розлучена і сама ростила сина. Крім квартири, у нас ще була дача і гараж.
Коли мама п’ять років тому стала себе недобре почувати, вона сказала, що треба квартиру поділити на мене і брата. Віктору ця ідея сподобалася, він хоч і жив в Америці, але постійно скаржився, що не має грошей. В телефонній розмові вони з мамою домовилися, що нашу трикімнатну квартиру мама продає, а гроші ділить між нами обома.
Через місяць ми знайшли покупців, продали наше старе житло, і я відразу купила собі однокімнатну квартиру. А братова частка вирушила до нього в Америку. Пізніше я дізналася, що мама також продала і гараж, щоб Віктору більшу суму перевести.
Мій син уже дорослий, живе в столиці, тому я запросила маму жити до себе. Вона пручалася, казала, що буде своїх днів на дачі доживати, але я не дозволила. Дача у нас непогана, в будиночку є світло, вода, піч, але жити там постійно складно. Тому ми домовилися з мамою, що житимемо разом в однокімнатній квартирі, яку я придбала, а на дачу будем їздити щось садити і заодно на вихідні відпочити.
Мами не стало цієї весни. Город ми ще садили з нею разом, а от урожай я збиратиму одна. Віктор на поxорон не приїхав, мовляв, час не той. Ну нехай, я все розумію.
Відійшовши трохи від втрати, я вирішила зайнятися справами, адже через пів року потрібно було оформляти на себе дачу. Але це я так думала. Бо з’ясувалося, що мама ще за життя написала дарчу на мого брата і тепер наша дача – його власність.
Я не знаю, чому мама так зробила. Я ж в ту дачу вклала купу сил і грошей. А тепер це все перейде брату. Більше того, Віктор мені зателефонував і попросив знайти покупців на неї, бо йому знов гроші потрібні.
Моєї думки ніхто не питав і не питає. Я облаштувала там все за свій кошт і на свій смак, мріяла, що на пенсії буду мати де відпочивати. Та для мого брата, очевидно, гроші важливіші.
Фото ілюстративне.
