Коли квартиранти перекинули мені на картку 5 тисяч гривень, замість домовлених десяти, я їм зателефонувала і запитала, в чому справа. Але такої відповіді я від них точно не очікувала – мій чоловік сказав, щоб решту грошей вони відправляли на карту його колишньої дружини

Я вийшла заміж за розлученого чоловіка і тепер дуже шкодую про це. Чоловік занадто багато уваги приділяє своїй доньці від першого шлюбу, а у нас ще і спільна дитина є.

Відразу зауважу, що до розлучення свого чоловіка я не маю жодного відношення, я не забирала його з сім’ї. Ми з ним познайомилися майже через 3 роки після того, як він розлучився зі своєю першою дружиною.

Ми закохалися одне в одного і вирішили одружитися. Як глава сімейства Владислав чудовий. Але, багато з чим мені доводиться миритися.

Я мирюся з тим, що мій чоловік платить аліменти своїй дочці та оплачує їй відпочинок. Два тижні відпустки ми проводимо разом із чоловіком, а наступні два тижні чоловік проводить зі своєю донькою також на морі.

Крім цього, чоловік купує дочці гарний одяг та нові телефони. До того ж він планує подарувати своїй дочці половину квартири, в якій зараз живе його колишня дружина та дочка. Я нічого не маю проти.

Але я поставила умову, щоб дівчина до нас додому не приходила, чомусь у мене не виникало ніякого бажання її бачити.

З Владиславом одружені вже 10 років, і я бачила його доньку лише один раз у житті.

Нашому спільному синові 5 років. Владислав любить сина, нещодавно для нього квартиру придбав, сказав, нехай буде, і коли син виросте, то матиме власне житло, а поки-що, ми можемо впустити туди квартирантів.

Взагалі, цю квартиру ми разом купували. Я в декреті довго не сиділа, сину навіть року не було, як я на роботу вийшла. Я працювала нарівні з чоловіком, щоб купити цю квартиру.

Ми зробили ремонт, швидко знайшли квартирантів і домовилися, що вони пересилатимуть мені гроші на картку.

Спочатку все було добре. Вони платили нам по 10 тисяч гривень, а потім чомусь надіслали мені 5 тисяч.

Я їм зателефонувала, щоб дізнатися, у чому справа. Я подумала, що у них тимчасові фінансові труднощі і що вони попросять мене про відстрочку.

Але ні, вони сказали, що це мій чоловік їм зателефонував і сказав про те, щоб вони переводили мені на картку 5 тисяч, а іншу половину щоб переводили на картку його колишньої дружини.

Я була вражена такою поведінкою чоловіка, але він не вбачав в цьому нічого поганого, адже ці гроші він дає своїй рідній доньці, яка виросла, і зараз потребує більше фінансів.

Для нашої родини це не дуже великі гроші, але тут уже справа принципу. Дочка чоловіка й так чудово живе. Мій чоловік платить їй щомісяця в двічі більше, ніж отримує його колишня дружина.

Чому мій чоловік, взагалі, має все оплачувати? Чим займається його колишня дружина?

Усі свої претензії та невдоволення я висловила своєму чоловікові. Але він мене не зрозумів. Він почав розповідати про те, що він батько і зобов’язаний утримувати свою дочку до її вісімнадцятиліття. Більше того, він сказав, щоб я не втручалася.

Я люблю свого чоловіка і не хочу розлучатися. Я хочу, щоб у мене був чоловік, а у моєї дитини був батько. Мій Владислав – дуже хороший, якщо не рахувати його ставлення до своєї дочки.

Мені потрібно було з самого початку обмежувати його спілкування з донькою та наполягати на обмеженій допомозі. Але, звідкіля ж мені було знати, що все зайде так далеко?

А в його колишньої дружини взагалі немає совісті: вона бере стільки грошей, скільки дають і їй мало…

Що мені робити? Як при таких обставинах зберегти і сім’ю, і гроші?

Хто з нас правий – я, чи чоловік?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page