Коли кохана не прийшла на зустріч, Стас вирішив подарувати розкішний букет першій дівчині, яка проходитиме повз нього в парку. Дівчину звали Аліна, це випадкова зустріч змінила життя двох молодих людей.
Стас сидів на лавці в парку. Поруч з ним лежав розкішний букет, що призначався тій, яка не прийшла. Джерело
Шикарна брюнетка, яка вразила яскравою красою, зустрілася йому в кафе. Назвати номер телефону навідріз відмовилася, але милостиво погодилася на побачення, так, мабуть, передумала.
Прочекавши біля пам’ятника годину, бідолаха дійшов до лави з наміром ще трохи почекати, раптом вітряна красуня спізнюється. Він розглядав людей, що проходили повз, і не забував регулярно поглядати в бік покинутого місця.
Нарешті, терпець скінчився. Але шкoда було викидати букет, і чоловік загадав, що подарує його першій жінці, яка пройде мимо.
Відкинувся на спинку сидіння і закрив очі, так було навіть цікавіше.
Першим прошелестів по гравійній доріжці поспішаючий хлопець. Легкі кроки сухорлявої бабусі були ледь чутні, тому, коли Стас відкрив очі, вона вже пройшла мимо.
Чоловік задумався, потім вирішив, що не побіжить слідом. Наступні звуки здалися дивними. Виявилося, це йшла дівчина з собакою, тому шурхіт був нечітким.
Чоловік піднявся назустріч їм, але пригальмував, побачивши дреди з білих і рожевих пасм, зібрані в неохайний пухкий хвіст. На їх фоні риси обличчя здавалися надто великими, мішкуватий спортивний одяг на повній фігурі посилювала негативне враження. Але діватися нікуди, не забирати ж протягнутий букет.
– Це що, мені?
– Ну так.
– А я зрозуміла. Вона не прийшла, так?
– Саме так.
– Вона гарна?
– Дуже. Але тепер це вже неважливо. Так що, берете квіти?
– Навіть не знаю. Величезний букет, ще поводок.
– Ну хочете, я проводжу вас?
– Гаразд, проведіть, – дівчина рушила далі, чоловік пішов за нею.
– Цікава у вас собака.
– Ой, це така чудова порода! Басенджи, їх ще називають не гавкаючим собаками. Вони, звичайно, видають звуки, але більш високої тональності, схожі на регіт. Ці мовчуни з Африки, вони з’явилися там чотири століття тому.
Тоді їх призначенням було полювання. Ще собака знаменита тим, що, як кішка, вмивається лапами, і взагалі дуже охайна.
– І правда, дуже багато достоїнств. Я як раз замислювався про собаку, але боявся, що без мене вона буде турбувати сусідів. А ось такого мовчуна я б взяв у друзі!
– Якщо надумаєте, я вам дам телефон хорошого розводчика, і ціну призначать прийнятну, якщо скажете, що від Поліни.
– Домовилися! Заодно вже й ваш номер повідомте, раптом мені знадобиться консультація.
***
Зідзвонившись, вони з’їздили і вибрали вихованця, разом підібрали йому все для ситого і ненудного життя. Перший час, поки щеня освоювалося, нові знайомі телефонували по необхідності. Згодом чоловік почав дзвонити Полі все частіше. Вона виявилася дуже цікавим співрозмовником і чудовим оповідачем.
Одного разу Стас зважився і запропонував дівчині зустрітися по-дружньому, разом з собаками. До його розчарування, та відмовилася, сказавши, що їде по роботі місяців на два, тому поки вони можуть тільки передзвонюватися.
– А як же собака? – занепокоївся чоловік.
– Я її поки з мамою залишу, – відповідала Поліна, – давай зустрінемося на виставці, я як раз повернуся, а ти свого друга покажеш для оцінки.
Час відсутності дівчини здався довгим, хоч вони і спілкувалися по телефону. Стас дивувався, яке відрядження може бути у програміста, як представилася йому нова знайома. Поміркувавши, вирішив запропонувати їй поміняти роботу, в його організації як раз з’явилася схожа вакансія.
***
У виставковій метушні і гаморі чоловік розгублено озирався на всі боки, сподіваючись розгледіти біло-рожеву голову Полі. Потім вирішив знайти місце, де може розміщуватись потрібна порода. Підійшовши, дізнався собаку, тільки поруч з нею спиною стояла худенька чорнява дівчина, стрижена під хлопчика.
Стурбований Стас торкнув її за лікоть, щоб запитати про господарку собаки, та повернулася.
– Вітаю! Добре, що ти мене знайшов, – на нього дивилася незнайомка з очима Поліни, але точеними миловидними рисами обличчя.
– Це ти? – розгубився чоловік, – а як же …, – він покрутив рукою над головою, зображуючи її колишню об’ємну зачіску.
– Я переросла свої дреди. Прийшла пора розпрощатися і з ними, і з ідеологією растаманів, ще схудла заодно. Ось тільки волосся довелося дуже коротко зрізати, чекала, коли відросте, щоб не налякати тебе.
– Ти не виїжджала?
– Прости, хотіла зробити сюрприз.
– Це, дійсно, дуже несподівано. Але яка ж ти гарна! Як ти могла все це ховати!
– Дякую, це найкращі слова з тих, що я почула за останній час!
***
Після заходу вони відсвяткували в романтичній обстановці нове знайомство, яке виявилося обом до душі. Собаки теж подружилися і не заперечували проти того, що Стас і Поля незабаром з’їхалися.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
