З своїм другим чоловіком я прожила 25 років, заради нього я практично відмовилася від своєї доньки, а зараз вийшло так, що я залишилася при своїх інтересах.
Мені 67 років, нещодавно не стало Івана, чоловіка, з яким я прожила багато років. І його діти, яким я присвятила багато часу, просто вказали мені на двері.
Моя рідна донька не в курсі, яка прикра ситуація зі мною трапилася, адже ми з нею майже не спілкувалися. Наталя образилася на мене через те, що я вибрала свого чоловіка і життя з ним.
Перший раз я вийшла заміж в 20 років, народила доньку. Але з чоловіком у нас стосунки зовсім не складалися, і я вирішила піти від чоловіка.
Донька дуже любила свого батька, тому болісно пережила наше розлучення. Наталя в нашому розлученні звинувачувала мене. А я не могла їй зізнатися, що ніколи не любила її батька.
Зате, коли я зустріла Івана, я закохалася як в юності, хоча на той час мені було вже за 40. Він був вдівець, сам ростив двох доньок-підлітків.
А моя Наталя на той час вже була доросла, вона якраз заміж зібралася.
Я продала свою квартиру, частину грошей віддала доньці, а частину забрала з собою і поїхала в село до Івана.
Я настільки любила свого другого чоловіка, що готова була виконувати все, що він скаже. У нас був великий город, ми мали господарку, і вся ця робота була на мені.
Наталя до мене ніколи не приїжджала, і я до неї теж. Я повністю розчинилася в Іванових дівчатах, намагалася стати для них матір’ю. А коли вони вийшли заміж і народили дітей – я з усіх сил старалася бути ще й гарною бабусею.
При цьому всьому в мене теж були дві рідні внучки, але з ними я не бачилася і не спілкувалася.
На що я сподівалася? Сама не знаю. Жили собі та й жили. Мене все влаштовувало.
А зараз, коли Івана не стало, дві його доньки вступили у спадщину за батьковим заповітом. Будинок вони хочуть продати, тому попросили мене з’їхати. Вони наче забули, що всі 25 років я старалася замінити їм маму.
За останні кілька днів я вже багато разів брала телефон до рук, щоб подзвонити своїй доньці, але потім скидала дзвінок.
Так, зараз мені дуже потрібна її допомога, але що я їй скажу. Я не впевнена, чи пробачить мене донька після всього.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.