fbpx

Коли залишилися лише борги, Олексій попросив дружину продати квартиру. Та Ірина була проти, адже квартиру вона купила сама ще до шлюбу і по праву вважає її лише своїм житлом

У шлюбі моя двоюрідна сестра Ірина зі своїм чоловіком вже 11 років живе. У них з чоловіком двоє дітей: донька та син. Діти вже їх трохи підросли, вже не зовсім маленькі, молодший син у другому класі навчається, дочка в третьому класі, але Ірина не працює практично з дня весілля – сидить весь цей час вдома, займається вихованням дітей і організацією домашнього побуту, вона старається в усьому, намагається тримати лад та добробут в домі, загалом, там все залежить від неї.

Правда, невелику якусь копійку в сімейний бюджет вона вносить: здає свою невеличку однокімнатну квартиру в оренду. Нерухомість приносить не дуже великі гроші, звичайно, як для сім’ї з чотирьох чоловік, але за доходом сама Ірина особливо не біжить. Це ніколи не було для неї якоюсь проблемою. Але знає, в разі чого, а копійка у них в домі завжди за оренду виручить, тим паче прогнозовано і стабільно вони мають дохід.

– У нас в родині завжди гроші заробляв лише мій чоловік, – зізнається дружина.

Звичайно я знала, як вони живуть, але ніколи в неї нічого не розпитувала, бо вона якраз з тих людей, які не дуже люблять розповідати про своє життя, тому я в їх сім’ю і не лізу. Ірина розповідала мені лише те, що вважала за потрібне.

У її чоловіка є свій власний бізнес, і до недавнього часу справи йшли досить таки непогано, у них були чималі гроші, він сім’ю забезпечував добре.

Великі гроші, звісно, там не заробляв, але на життя вистачало, жили не гірше за друзів своїх. Розширили своє житло, купили гарну трикімнатну квартиру, але перед цим продали двокімнатну, яку чоловік купив сам ще до одруження з дружиною, в якій вони і починали своє сімейне життя.

На море їздили, звозили дітей і в Європу, і в Азію, показали світ, були в багатьох країнах, купували не найдешевший відпочинок. Одягалися, взувалися, радували подарунками батьків – в загальному, особливо не економили ні на чому.

Але останні півтора-два роки бізнес Олексія, на жаль, став занепадати якось поступово, але стабільно.

Ірина ще на початку осені говорила йому закрити все і не витрачатися на справу, яка вже вичерпала себе і лише борги їм приноситиме одні, але він не погоджувався з нею і хотів все таки налагодити свої справи, не прислухаючись до дружини.

– Закрити свій власний бізнес, який багато років нас добре годував і забезпечував усю сім’ю, і як тоді заробляти гроші? Йти працювати когось, щоб хтось багатів, за копійки? Ну ні! – сказав чоловік відразу Ірині. Сказав, що спробує налагодити все.

Робота когось за копійки завжди представлялася йому гірше, що може бути.

Якийсь місяць чоловік ще трохи намагався зберегти бізнес свій, тримав свою справу з останніх сил, у жовтні провів акцію великої щедрості, привернув клієнтів надзвичайно дешевими, в порівнянні з конкурентами, цінами.

Люди до нього пішли, заплатили якісь гроші, за допомогою яких навіть вдалося оплатити борги. На якийсь час здалося, що справи йдуть на краще, але ж ні. Час минув, і треба знову платити зарплати, оренду, а найголовніше, виконувати зобов’язання. які були обіцяні раніше. Або повертати гроші. А грошей більше немає, вони якось швидко пішли на усі витрати і виплати боргів.

Продавати в бізнесі нічого, приміщення взято в оренду, обстановка нічого не вирішить.

– Схоже, що ми залишимося без своєї справи, яка нас годувала всі ці роки, за рахунок якої ми жили, – засмучено сказав Олексій своїй дружині. – Власники приміщення хочуть забрати його, клієнти вже щодня приходять незадоволені, просять розрахуватися з ними. Мабуть, настав час продавати однокімнатну квартиру, щоб розрахуватися з усім.

Найдивовижніше, чоловік Ірини Олексій навіть думки не припускає, що однокімнатна квартира належить лише його дружині, а вона може і відмовитися від продажу.

– Я не хочу нічого продавати, зрозумій ти мене! – сердиться вона на Олексія. – Я йому говорила, що так буде, попереджала. Я знала все це ще влітку. Треба було закривати все тоді і йти нормально працювати, хоч би грошей стільки не втратили. Так, в офіс, на дядька, ну і що? Вся країна так працює і все добре! І якось же живуть люди. Але він і слухати про це не хотів. Це моя квартира на всякий випадок, я хоч буду спокійна, що в нас хоч мала копійка, зате щомісяця є.

Олексій дуже розчарований і засмучений, бо зараз потрапив в непросту ситуацію, а що робити, він не знає, грошей ні копійки зараз немає. А дружина, виходить, підтримувати його і допомагати йому не збирається зовсім і рахує, що квартира особисто її, хоча він ніколи не говорив дружині, що щось належить лише йому, для нього все було спільним.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page