У мене в житті склалася непроста ситуація, коли мені довелося жити із свекрухою, бо після того, як чоловік знайшов собі іншу жінку, мені просто нікуди було йти.
Прожили ми 12 років, жили ми у свекрухи, куди чоловік привів мене після нашого весілля.
Я сирота, моїх батьків давно не стало. Ростила мене тітка, але я завжди почувалася зайвою у її домі, бо розуміла, що у неї є власні діти.
Мрія мати власний дім, власну родину, спонукала мене до того, що я вийшла заміж за першого, хто запропонував мені.
Тоді мені здавалося, що мене люблять, і що я люблю.
Павло був доволі байдужим, але з його мамою мені дуже пощастило. Свекруха ставилася до мене як до рідної доньки.
Коли чоловік знайшов собі іншу, мама його не підтримала, але і вплинути на його рішення не могла.
Павло пішов в іншу родину (та жінка була розлученою і мала 2-х дітей). А я з донькою залишилася у хаті свекрухи, вона сама на цьому наполягла.
Прожили ми ще так у свекрухи ще кілька років, поки донька моя школу не закінчила.
А потім я в Італію вирішила їхати, і мама чоловіка мене в цьому підтримала.
Я доньці навчання в університеті оплатила, весілля зробила, а потім ще й квартиру купила.
Коли донька намістилася, я для себе стала заробляти. Думала – квартиру собі купувати, чи в хату свекрухи гроші вкладати.
Вирішила, що мама заслуговує на те, щоб хоч в старості добре пожити.
Свекруха дуже зраділа, вона оцінила мої старання, і зробила дарчу на свій будинок на нашу доньку, свою внучку.
На цьому історія не закінчилася, бо нещодавно про нас згадав мій чоловік.
Дружина його вигнала, і тепер йому нема куди йти.
Павло був впевнений, що мама його прийме, адже він у неї єдиний син, отже, і єдиний спадкоємець.
Та коли він почув, що будинок вже оформлений, і йому тут нічого не світить, то сказав, що просто так це не залишить, і буде судитися.
Я бачила, як це засмутило свекруху, мені її щиро шкода. Знаючи свого колишнього чоловіка, я впевнена, що він принесе нам багато неприємностей.
Отак людина робить собі що хоче, а потім ще й щиро вважає, що їй всі щось винні.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.