Нам з чоловіком ніколи ніхто не допомагав, тому все життя ми самі намагалися досягти якогось фінансового рівня.
Зараз нам по 57 років, і лише тепер ми змогли купити собі трикімнатну квартиру в новобудові.
До того де тільки ми не жили. Відразу, як одружилися, ми знімали житло.
Потім нам вдалося придбати однокімнатну квартиру, в якій ми прожили багато років.
Тут виросла і наша єдина донька Тетяна, яка зараз зібралася заміж.
Звичайно, ми з чоловіком дуже раділи з цієї події, адже доньці 27 років, і ми вже давно мріємо про внуків.
Зять, начебто, хлопець непоганий. Ровесник нашої Тетяни, разом працюють на роботі.
Коли Тетяна нам сказала, що наречений зробив їй пропозицію, ми запросили до себе в гості майбутніх сватів.
До цього часу ми старалися доробити ремонт в квартирі, купити всі меблі, щоб майбутніх родичів гарно прийняти в новій квартирі.
Зібралися ми в неділю, я накрила гарний стіл, дуже хотілося справити враження на батьків нареченого доньки.
Посиділи ми чудово, свати виявилися відкритими до спілкування.
Вони сказали, що дають сину машину, бо до такої гарної квартири молодятам потрібен ще й автомобіль.
Ми з чоловіком навіть не знали, що на це сказати, бо не збиралися віддавати квартиру доньці.
На це житло ми пів життя чекали, мріяли, як нарешті заживемо в нашій новій оселі.
Про доньку ми не забули, планували віддати їй нашу однокімнатну квартиру, навіть зробили там гарний ремонт.
Пішла майбутня сваха від нас дуже засмучена, вона незадоволена тим, що ми не погодилися віддати квартиру в новобудові молодятам.
Донька, бачу, теж засмутилася. Вона не претендувала на цю квартиру, але їй незручно від того, що все так вийшло.
Я вже навіть думала відмовитися від переїзду в нову квартиру, а впустити туди доньку з зятем.
Та в справу несподівано втрутився мій чоловік, який сказав, що категорично проти цього, адже цю квартиру ми облаштовували для себе.
На його думку, донька з зятем мінімально житлом забезпечені, не кожній молодій сім’ї на старті щастить мати власну квартиру. навіть однокімнатну.
Я вже зовсім розгубилася, не знаю, що й робити. І квартиру не хочеться втрачати, і з сватами з самого початку не хочеться псувати стосунки.
А що б ви зробили на моєму місці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все