Нам з чоловіком ніколи ніхто не допомагав, тому все життя ми самі намагалися досягти якогось фінансового рівня.
Зараз нам по 57 років, і лише тепер ми змогли купити собі трикімнатну квартиру в новобудові.
До того де тільки ми не жили. Відразу, як одружилися, ми знімали житло.
Потім нам вдалося придбати однокімнатну квартиру, в якій ми прожили багато років.
Тут виросла і наша єдина донька Тетяна, яка зараз зібралася заміж.
Звичайно, ми з чоловіком дуже раділи з цієї події, адже доньці 27 років, і ми вже давно мріємо про внуків.
Зять, начебто, хлопець непоганий. Ровесник нашої Тетяни, разом працюють на роботі.
Коли Тетяна нам сказала, що наречений зробив їй пропозицію, ми запросили до себе в гості майбутніх сватів.
До цього часу ми старалися доробити ремонт в квартирі, купити всі меблі, щоб майбутніх родичів гарно прийняти в новій квартирі.
Зібралися ми в неділю, я накрила гарний стіл, дуже хотілося справити враження на батьків нареченого доньки.
Посиділи ми чудово, свати виявилися відкритими до спілкування.
Вони сказали, що дають сину машину, бо до такої гарної квартири молодятам потрібен ще й автомобіль.
Ми з чоловіком навіть не знали, що на це сказати, бо не збиралися віддавати квартиру доньці.
На це житло ми пів життя чекали, мріяли, як нарешті заживемо в нашій новій оселі.
Про доньку ми не забули, планували віддати їй нашу однокімнатну квартиру, навіть зробили там гарний ремонт.
Пішла майбутня сваха від нас дуже засмучена, вона незадоволена тим, що ми не погодилися віддати квартиру в новобудові молодятам.
Донька, бачу, теж засмутилася. Вона не претендувала на цю квартиру, але їй незручно від того, що все так вийшло.
Я вже навіть думала відмовитися від переїзду в нову квартиру, а впустити туди доньку з зятем.
Та в справу несподівано втрутився мій чоловік, який сказав, що категорично проти цього, адже цю квартиру ми облаштовували для себе.
На його думку, донька з зятем мінімально житлом забезпечені, не кожній молодій сім’ї на старті щастить мати власну квартиру. навіть однокімнатну.
Я вже зовсім розгубилася, не знаю, що й робити. І квартиру не хочеться втрачати, і з сватами з самого початку не хочеться псувати стосунки.
А що б ви зробили на моєму місці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
