fbpx
Життєві історії
Коли діти виросли і поїхали вчитися в столицю, ми з чоловіком залишилися жити самі. Він кудись постійно їздив, а я доглядала маму та свекруху. До того ж ще мала велику ділянку землі, де важко працювала сама. А якось старший син приїхав до нас в гості і відкрив батьків комп’ютер. Там було дивне листування, але завдяки йому ми дізналися правду

З моїм чоловіком Іваном ми жили щасливо, ростили двох чудових, розумних синів, з боку сім’я виглядала ідеальною. Наші відносини друзі і знайомі вважали прикладом для наслідування.

Я, звичайно, знала, що до мене Іван зустрічався з однією жінкою, але вона вийшла заміж за його друга. А Іван сумував за нею, поки не пов’язав долю зі мною. Я була щиро закохана в нього, впевнена у взаємності почуттів, всю душу вкладала в наш скромний будинок. Загальна робота примирила потім Івана з його другом, ми стали дружити сім’ями. Ох, уже ця дружба сім’ями.

Мій Іван багато працював, я ростила двох синів, тільки й встигала відводити їх в школу, в секції, займалася садом, допомагала батькам. З старого району ми перебралися ближче до роботи чоловіка, купили трикімнатну квартиру, через 8 років, переїхали в двоповерхову квартиру, побудовану фірмою, де Іван працював програмістом.

У нас з’явилися два автомобілі, відпочивати тепер їздили своїм ходом. Щоліта відправлялися всією сім’єю на Чорне море, по дорозі заїжджали і зупинялися на день в друга Івана. Раніше вони разом вчилися, а тепер уже ми дружили сім’ями. Погостюємо, побалакаємо про все, переночуємо і в дорогу збираємося.

Так летіли рік за роком, діти виросли, поїхали вчитися до столиці.

Ми залишилися вдвох з чоловіком, правда, я доглядала за мамою і свекрухою. Чоловік запропонував взяти ділянку, побудувати гарний будинок, продати для цього дачу і трикімнатну мамину квартиру. Я погодилася, побудували будинок, обжилися, маму до себе забрали, свекруху відвідували в її міській квартирі.

Великий ділянку землі біля будинку мені довелося обробляти своїми силами. Працювала, як трактор, Іван був постійно на роботі, намагалася йому не дзвонити, щоб не турбувати. У скільки він повертався, я не контролювала, втомлювалася просто.

У відпустку приїхав наш старший син, він вже працював у великій столичній фірмі, вирішив сам допомогти мамі по господарству. Я була щаслива, ми спілкувалися, збиралися подивитися фотографії з його подорожей. Він пішов до батька в кабінет, батько і по вихідним був на роботі, включив комп’ютер, через деякий час чую він по телефону з кимось сперечався. Я забігла в кімнату, бачу на батьківському комп’ютері фотографії жінки. А син, як я зрозуміла, вів розмову з батьком.

Щастя випарувалося, залишилася гіркота життя. Син передивився всю батьківську пошту, з’ясував, що рік уже та жінка шле повідомлення чоловікові. Ми до них два роки тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона позаздрила, почала писати моєму чоловікові, як приїхала, Іван їй зняв квартиру, постійно ходить туди.

Довго я шкодувала себе, за цю дружбу сім’ями, через яку моя сім’я розвалилася. Сини батька не зрозуміли, для них це було важко, мене підтримали. Ми розлучилися. Я зараз живу в двоповерховій квартирі з мамою і більше нікому нічого не винна, мені відкрилися очі.

Все себе питаю: що я робила не так? Як я не відчула його зраду? І чи варто взагалі отак дружити і спілкуватися сім’ями.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – dailycomm.

facebook