Мене звати Ніна.
Майже три місяці тому моє життя, несподівано для мене, змінилося.
У мене було все: чудовий чоловік, дочка Наталка, собака.
А потім одного дня мій чоловік, дуже несподівано для мене, повідомив мені про те, що зустрів іншу та йде від мене до неї.
Від мене, звісно, вже нічого не залежало, тому я сприйняла все, як є, адже розуміла, що нічого більше не вдієш.
Тоді я вже дуже добре розуміла, що мені буде складно, адже доведеться самій заробляти на життя, забезпечувати свою дитину, що було досить непросто з моєю невеликою зарплатою, на той час.
А якось я вклала свою донечку спати, а самі пішла вигулювати собаку, я зустріла жінку.
Тоді на вулиці було дуже холодно, падав дощ.
Погода була холодною досить таки.
Ця жінка на лавці сиділа сама, вона була вже пенсійного віку.
Поруч з нею на лавці стояла одна велика сумка.
Було добре видно, що їй холодно, я підійшла до неї ближче і запитала чи можу їй чимось допомогти.
А вона дуже втомленими очима подивилася на мене і сказала, що її попросила піти з дому її власна донька.
Мені стало дуже шкода цю стареньку жіночку, і я запросила її до себе.
Прийшовши додому, я дала людині теплий плед, а також зварила смачний гарячий чай, насипала вечерю.
Виявилося, що її звати Надія, тепер вона сама хотіла розповісти мені свою історію з життя, видно було, що їй не було з ким поділитися своєю важкою долею.
Виявилося, у моєї нової знайомої є єдина рідна донька.
Вона сама її ростила та виховувала: чоловіка не стало дуже давно.
Надія все робила для того, щоб її донечці в житті щастило в усьому.
Для цього вона багато, звісно, дуже багато працювала, але, можливо, саме через те, що мама проводила більшу частину свого часу на роботі, донька виросла невдячною і абсолютно нічого не цінувала мамину працю.
Донька Надії ніде не працювала, багато років жила лише за мамин кошт, а сьогодні взагалі сказала, що через маму не може влаштувати своє життя.
Пояснила, що це вона в усьому винна, адже живе з нею в однокімнатній квартирі і саме тому донька Надії не може вийти заміж через це.
Сказала, щоб мама збирала речі і їхала жити до родини в село.
Адже донька хоче бути щасливою і влаштувати своє життя, адже вона в 36 років навіть не заміжня, мама їй заважає.
В той вечір я залишила Надію у себе переночувати, дуже шкодувала її.
Вранці моя несподівана гостя хотіла піти, але я запропонувала їй жити з нами.
Ні на хвилину чомусь не сумнівалася в цій жінці, чомусь, у мене було таке враження, що я знаю її багато років.
Я могла виходити на роботу, а Надія сиділа б з моєю донечкою і вигулювала нашу собачку.
Літня жінка з радістю погодилася на мою пропозицію.
Виявляється, у Надії за містом був свій будинок, чимала хороша дача, але там не було опалення і ремонту, особливо.
Моя нова знайома виявилася чудовою жінкою і у нас з нею були прекрасні відносини, я дуже раділа цьому.
Адже в самий найважчий період в моєму житті я зовсім не була самотньою.
Вона навіть замінила мені рідну маму, адже Надія дуже добра та турботлива людина.
Моя донечка Надія просто обожнювала, називала її бабусею та ставилася наче до рідної.
А потім ми всі разом поїхали на дачу до Надії.
Дача була в хорошому стані. Навколо нас оточував гарний ліс, недалеко було чудове озеро.
Я просто була в захваті від краси тієї природи.
Будиночок був гарненький, доглянутий, видно, хоча без особливого ремонту, видно що Надія справжня господиня.
Ми були дуже щасливі.
А потім до нас підійшов сусід Надії, ми розговорилися.
Коли він почув, яка її спіткала доля сказав, що з сусідами їй швидко зроблять гарну грубу з плитою, тепер вона зможе грітися і готувати їжу вдома.
Надія була щаслива, що не зважаючи ні на що, їй в такий непростий час зустрілися на життєвому шляху лише добрі люди.
Але ми полюбили цю гарну та дуже добру людину, тому попросили, щоб вона жила з нами і допомагала нам, а влітку усі разом приїжджатимемо на дачу.
Вона радісно погодилася.
Я ніколи й подумати не могла, що чужа людина може стати такою рідною і дорогою.
Ось так і я і Надія втратили свою сім’ю, зате знайшли нову і ми по справжньому щасливі.
Вірте, що гарні люди в житті трапляються не просто так.
Бережіть гарних людей поряд з собою, їх дуже мало. Хіба не так?
Фото ілюстративне.
