Після 10-ти років чоловік захотів повернутися до мене, а я вже і не знаю сама, що робити.
Мені 58 років, Петру в січні цього року 60 виповнилося. Життя прожито, а скільки помилок зроблено. І чи можна тепер все виправити?
Я сама винна, бо відразу було не треба погоджуватися на його умови.
Коли чоловік святкував свій 50-річний ювілей, він мені повідомив, що йде з сім’ї, бо у нього з’явилася інша жінка, і вона чекає дитину.
Я була ошелешена, тому що ми якраз готувалися переїхати в наш новий будинок, який будували кілька років.
Та й старша донька якраз перед тим заміж вийшла, незручно було перед сватами, що чоловік в 50 років в гречку скочив.
Але це не була банальна зрада, виявилося, що у чоловіка справді були сильні почуття до тієї жінки.
Він привів її до нас додому, щоб познайомити з нашими дочками.
Петро просив наших дітей його зрозуміти і не засуджувати, наголосив, що скоро у них з’явиться братик.
Хочу зауважити, що мій чоловік – далеко не бідна людина, він двом нашим дочкам купив по квартирі.
Діти батька зрозуміли і пробачили, і мені теж не залишалося нічого, як змиритися, і навіть в якомусь плані заприятелювати з його новою дружиною.
Наш старий будинок, який до речі ще в доволі непоганому стані, Петро віддав мені, а в новий поселився з Ларисою.
Вони інколи разом заїжджали до мене, щоб вирішити якісь питання щодо дітей, чи щодо нашого спільного бізнесу, і я бачила, як Петро пилинки здуває з своєї дружини.
Лариса була від нього молодша на 15 років, і вигляд у неї був чудовий – молода, красива, доглянута, та ще й розумна.
Я чудово розуміла, що не зможу в свої 50 конкурувати з нею, тому поплакавши певний час над своєю долею, я зібралася з силами, і стала жити своїми дітьми і внуками.
У Петра народився син, але нашими дітьми він не перестав опікуватися.
Інколи мені його було навіть шкода, бо стати батьком в 50 я вам скажу – це не так вже і легко.
Прожила Лариса з Петром 10 років, а потім в Америку виїхала, начебто на якісь навчання по роботі.
Та вже там у неї плани змінилися, і вона повідомила Петру, що хоче розлучення, бо у неї там нові стосунки зав’язалися.
Мій колишній чоловік жити сам не звик, тому відразу до мене повернувся, просить, щоб я його пробачила.
Діти наші за те, щоб ми зійшлися знову, а у мене всередині за цей час все перегоріло, просто бачити його не хочу.
Розумію, що на старість краще двом бути, але образа поки переважає.
Може хтось з читачів був у подібній ситуації, і дасть добру пораду, як краще поступити в цій ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.