У мене є брат Михайло. Він доволі рано одружився. Його обраниця, яка на той час ще була студенткою, чекала від нього дитину. Звали цю дівчину Валентина. Михайло зробив їй пропозицію і ми відгуляли скромне весілля.
А потім сталося так, що брат пішов служити в армію, його дружина якраз народила дитину і була на останньому курсі університету. Вони жили на орендованій квартирі, але коли брата забрали, батьки взяли невістку та онуку до себе. Так склалося, що у Валентини матері не було, а батько сам ще крутив шури-мури з досить молодими жінками, мав маленького сина в розлученні.
Мої батьки виділили найбільшу кімнату для невістки з онукою, щовечора після роботи няньчили дитину, давали відпочити невістці, бо розуміли, як їй зараз важко. Ще й сиділи частенько, відпрошувалася мама з роботи, щоб відпустити на іспити і підготовки до диплому невістку. Валентина, чи то в силу свого молодого віку, чи то такий характер мала, була дуже неакуратною. Невістка реально захламила всю квартиру пляшечками, сумішами, серветочками, повзунами, пелюшками. А що творилося в тій кімнаті, в якій вони жили з донькою – це взагалі щось.
Мама прибирала, допомагала невістці, давала поради, часом і зауваження робила. Дівчинка була дуже спокійна з народження, а невістка весь час сиділа в телефоні. І при цьому всьому невістка скаржилася чоловікові в армію, що їй важко і швидше б він повернувся. А після його повернення і як з’їхали на квартиру, так взагалі всім каже, що цей рік був найтяжчим періодом. І ніхто – ні брат батькам не вдячний, ні сама невістка. Хоча платити гроші за дитину їй стали тільки через пів року, документи довго оформляла. Батько їй ні копійки не дав, мовляв, вийшла заміж і це турбота чоловіка.
Ось і повністю на забезпеченні моєї мами, своєї свекрухи, жила, все купувалося і дитині і їй аж до одягу, так як Валентина поправилася і не влізла в свій одяг. Ніхто копійкою не дорікав, але замість подяки дочекалися тільки того, що з ними, виявляється, погано жилося. Так що не потрібно намагатися всім вгодити. Як правило, люди не цінять доброту і дуже швидко забувають все добре, що для них робили інші люди.
Брат повірив дружині і тепер у нього з батьками дуже прохолодні відносини. Бачу, як мамі через це прикро, вона тепер і внучку рідко бачить, але нічого не можу вдіяти – невістка вирішила не підтримувати з нею зв’язки і брата теж не пускає. Отака її вдячність.
Фото ілюстративне – timescall.
