fbpx

Коли брата не було, мої батьки взяли невістку та онуку до себе. Мої батьки виділили для них найбільшу кімнату, щовечора після роботи няньчили дитину, давали відпочити невістці, бо розуміли, як їй зараз важко, а сама невістка весь час сиділа в телефоні. І при цьому всьому Валентина скаржилася чоловікові, що їй важко і швидше б він повернувся. А після його повернення і як з’їхали на квартиру, так взагалі всім каже, що цей рік був найтяжчим періодом в її житті

У мене є брат Михайло. Він доволі рано одружився. Його обраниця, яка на той час ще була студенткою, чекала від нього дитину. Звали цю дівчину Валентина. Михайло зробив їй пропозицію і ми відгуляли скромне весілля.

А потім сталося так, що брат пішов служити в армію, його дружина якраз народила дитину і була на останньому курсі університету. Вони жили на орендованій квартирі, але коли брата забрали, батьки взяли невістку та онуку до себе. Так склалося, що у Валентини матері не було, а батько сам ще крутив шури-мури з досить молодими жінками, мав маленького сина в розлученні.

Мої батьки виділили найбільшу кімнату для невістки з онукою, щовечора після роботи няньчили дитину, давали відпочити невістці, бо розуміли, як їй зараз важко. Ще й сиділи частенько, відпрошувалася мама з роботи, щоб відпустити на іспити і підготовки до диплому невістку. Валентина, чи то в силу свого молодого віку, чи то такий характер мала, була дуже неакуратною. Невістка реально захламила всю квартиру пляшечками, сумішами, серветочками, повзунами, пелюшками. А що творилося в тій кімнаті, в якій вони жили з донькою – це взагалі щось.

Мама прибирала, допомагала невістці, давала поради, часом і зауваження робила. Дівчинка була дуже спокійна з народження, а невістка весь час сиділа в телефоні. І при цьому всьому невістка скаржилася чоловікові в армію, що їй важко і швидше б він повернувся. А після його повернення і як з’їхали на квартиру, так взагалі всім каже, що цей рік був найтяжчим періодом. І ніхто – ні брат батькам не вдячний, ні сама невістка. Хоча платити гроші за дитину їй стали тільки через пів року, документи довго оформляла. Батько їй ні копійки не дав, мовляв, вийшла заміж і це турбота чоловіка.

Ось і повністю на забезпеченні моєї мами, своєї свекрухи, жила, все купувалося і дитині і їй аж до одягу, так як Валентина поправилася і не влізла в свій одяг. Ніхто копійкою не дорікав, але замість подяки дочекалися тільки того, що з ними, виявляється, погано жилося. Так що не потрібно намагатися всім вгодити. Як правило, люди не цінять доброту і дуже швидко забувають все добре, що для них робили інші люди.

Брат повірив дружині і тепер у нього з батьками дуже прохолодні відносини. Бачу, як мамі через це прикро, вона тепер і внучку рідко бачить, але нічого не можу вдіяти – невістка вирішила не підтримувати з нею зв’язки і брата теж не пускає. Отака її вдячність.

Фото ілюстративне – timescall.

You cannot copy content of this page