fbpx
Життєві історії
Коли батьки мого чоловіка прийшли мене сватати, вони пообіцяли, що куплять нам квартиру. Ми одружилися, і вже живемо разом кілька років, а обіцяної квартири і досі немає, до того ж у нас є багато проблем фінансового плану. Я розумію, що у мене руйнується сім’я і треба щось робити, але що, я не знаю

Мої батьки дуже забезпечені люди, я була завидною нареченою і завжди хвилювалася, щоб мій наречений захотів бути зі мною, а не з моїм приданим. Тому я батькам відразу сказала, що зараз мені нічого давати не треба. Я у них єдина донька, то ж всі статки і так з часом перейдуть до мене. А поки нехай мій чоловік думає про те, як мене забезпечити.

Батьки дали мені вищу освіту. Мій чоловік – звичайний хлопець, теж має теж вищу освіту, але він з простої родини, та й працює він на звичайній роботі. Коли його батьки прийшли мене сватати, вони пообіцяли, що куплять квартиру. Ми одружилися, і вже живемо разом кілька років, а обіцяної квартири і досі немає, до того ж у нас є багато проблем фінансового плану. Чоловік практично не хотів мене забезпечувати, весь свій заробіток він витрачав тільки на оплату знімного житла і решту віддавав батькам.

Потім у нас народилася дитина. Я все ж сподівалася до якогось часу, що вони куплять квартиру, але були тільки обіцянки. Потім я вже розчарувалася і зрозуміла, що цей шлюб за розрахунком і у чоловіка була мета, щоб мій тато все йому влаштував (тобто квартиру, хорошу роботу і тому подібне). Природно ці думки прийшли тоді, коли вже було пізно.

Звичайно, ніхто ніколи не хоче розлучення, тим більше, якщо є дитина. І зараз я на роздоріжжі – зійтися і жити далі, проковтнувши всю свою образу чи розійтися. Але від цього мені не стане легше. Я позбавлю дитину батька, та й в цілому буду відчувати себе не дуже комфортно в статусі розлученої жінки і мені навіть боляче думати про розлучення, хоча є шанс вийти заміж ще раз, але чи пощастить на наступний раз? Тільки одному Богу відомо.

Мої батьки хочуть купити квартиру, щоб наш шлюб не зруйнувався. Але навіть якщо я буду жити з чоловіком, я вже не хочу спілкуватися і їздити до його батьків і взагалі їх бачити не хочу. Тому що свекруха мені теж добряче попсувала життя, налаштовуючи свого синочка проти мене.

Як мені бути? Як вчинити? Зійтися з чоловіком, купити квартиру і жити? Розлучитися, піти до батьків і жити в розкошах? Зійтися і поставити умову чоловікові, що не буду спілкуватися з його родичами і при цьому, щоб він забезпечував? Я розумію, що у мене руйнується сім’я і треба щось робити, але що, я не знаю.

Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.

facebook