fbpx
Життєві історії
Коли батьків не стало, сестра тихенько хотіла їх будинок оформити на себе, адже з ними жила. Але виявилося, що тато склав заповіт, в якому будинок заповів нам з Галиною у рівних частинах. Тоді сестра сказала, щоб я написала відмову від хати, а вона мені сплатить мою долю. Я запитала її, а скільки ж коштує моя доля? І почула відповідь – 25 тисяч гривень

З Галиною ми виросли в сім’ї, де завжди був спокій та взаєморозуміння. Наші батьки дуже добре ставилися одне до одного і ми з сестрою вважали такі відносини нормою життя. Так вийшло, що я, менша від Галини на декілька років, заміж вийшла першою.

Питання де ми будемо жити з чоловіком, батьки свого часу з двох сторін вирішували без нас молодих. Вони вирішили скинутись порівну, і купити нам невеличку однокімнатну квартиру. Звичайно ми з майбутнім чоловіком раділи такій новині, адже жити окремо – мрія кожного молодого подружжя. Згодом у нас народились двоє діток, Миколка, через два роки, Марічка. Наразі в однокімнатній квартирі нам усім разом стало досить таки тісно. Про те, щоб купити нове житло, в нас не було й мови, адже два декрети поспіль я сиділа вдома і працював один чоловік, його зарплати на нормальне життя, звісно, вистачало, але відкладати грошей у нас не було змоги, багато коштів йшло на дітей.

Згодом і сама Галина вийшла заміж, і залишилась жити з батьками. Будинок у тата й мами великий, тому відокремлюватись молоді не збиралися. Згодом у них народився син. Тато з мамою раділи, що на старості не залишились одні, адже роки минають швидко. Якось тихо і несподівано пішли спочатку мама, через пів року тато.

Коли Галина зібралася переоформити будинок на себе, виявилося, що тато склав заповіт. В ньому чітко зазначалося, що будинок заповів на обох своїх доньок, мене і Галину. Сестра від такої новини образилась. Адже вона вважала, що наглядала за батьками, хоча я вважаю, що вона просто жила з ними, адже вони були ще й не такі старі, самі робили все, правда останній рік Галина таки гарно їм допомагала. І потім мені батьки свого часу купили квартиру, тому сестра вважала, що будинок тата й мами має належати їй.

Я не згодна з сестрою, адже вони й мої батьки, я їх люблю і пам’ятаю, то правильно тато зробив, що заповів на двох. Квартиру, якщо Галина пам’ятає, купили батьки на половину зі сватами. Наразі в нас двоє діток, і нам тісно в ній.

Я запропонувала сестрі продати будинок, і розділити гроші порівну між нами. Але вона не погоджується. Пропонує, щоб я взагалі відмовилася від спадку. Знайти вихід з цієї ситуації ми не змогли. Забули, в якій дружній сім’ї жили. Наразі одна про одну доброго слова сказати не можемо. Якщо я пропоную якийсь вихід, Галина не погоджується, і навпаки. Пів року ми не могли знайти спільної мови. Потім перестали розмовляти зовсім. Сестра і надалі жила в будинку тата й мами зі своєю сім’єю..

Одного разу Галина запропонувала, щоб я написала відмову від будинку батьків, а вона виплатить мені мою долю. На запитання, скільки коштує моя доля? Сестра назвала смішну ціну, за яку я не те, що квартиру, навіть четверту частину квартири не зможу купити. Врешті решт будинок оформили на двох, і через те, що Галина з чоловіком та сином живуть в будинку, мені повинні сплачувати за проживання на моїй половині. Мені ж сестра запропонувала сплачувати комунальні платежі на половину, тому що будинок на двох.

Вже цілий рік ми не можемо знайти спільної мови. Я зі своєю сім’єю і надалі живемо в однокімнатній квартирі, планувати не можемо нічого. Скільки це все відбуватиметься – невідомо, але поступатися я не буду. Те ж саме говорить і Галина. Але час минає швидко, потрібно вирішувати щось. Як знайти вихід?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page