У мене в житті зараз склалася дуже непроста ситуація, доходить просто до відчаю.
Дуже потребую поради, може, хтось мені підкаже, як мені вибратися з цього.
Я мама 5-річної донечки, дитину виховую сама. Живемо на знімній квартирі, всі гроші, які я заробляю, йдуть на оренду, так що інколи просто і хліба нема за що купити.
Моє життя ніколи не було легким, в 20 років я вже доглядала маму, яка сильно хворіла.
У своїх батьків я пізня дитина, мама народила мене в 39 років. У батька це вже був другий шлюб. В першому шлюбі у нього була теж донька, на 10 років старша за мене (виходить, моя рідна сестра по батькові), яку мама удочерила.
Жили ми в будинку тата, але я від батьків завжди отримувала менше уваги і тепла, ніж моя старша сестра.
Коли батька не стало (історія теж дуже неприємна, навіть згадувати важко), моя старша сестра вийшла заміж, і зайняла батькову хату – зараз вона там живе з чоловіком і донькою.
Мама дуже хворіла, і сестра мені сказала, що це моя мама, а тому і мій клопіт. То ж саме я маму доглядала до останнього.
Не стало мами 10 років тому. Я відразу пішла з дому.
6 років тому я вийшла заміж, але невдало. Чоловік не цінував мене, поводився зі мною дуже некрасиво, і в результаті ми розлучилися, і я з кількамісячною дитиною опинилася на вулиці.
Допомогти мені було нікому. У мене була лише сестра, але вона не підтримала мене і не допомогла. Відтоді ми з нею не спілкуємося.
Допомогли чужі люди. Але я не жила, а виживала.
Згодом я ще раз вийшла заміж, в надії, що матиму підтримку, але з цього теж нічого доброго не вийшло, ми розлучилися.
В підсумку, я молода мама, двічі розлучена, без житла і без надії, що в мене колись щось зміниться на краще. Батько моєї дитини сплачує нам всього 1500 гривень на місяць.
Я працюю, але дитина ще маленька, тому знайшла таку роботу, яка мені підходить, та отримую я небагато.
Орендую квартиру, вся зарплатня іде тільки на житло, іноді їсти нема що, допомоги більше нема, нема до кого звернутися!
Просто крик душі. Знайома каже їхати за кордон з дитиною. Я боюся втратити і цю роботу, що маю, боюся, що нічого не вийде…
Підкажіть будь ласка як вийти з цієї ситуації? Якщо наважитися, то в яку країну мені краще їхати?
Дуже сподіваюся, що отримаю дієві поради. Наперед дякую.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
