У мене в житті зараз склалася дуже непроста ситуація, доходить просто до відчаю.
Дуже потребую поради, може, хтось мені підкаже, як мені вибратися з цього.
Я мама 5-річної донечки, дитину виховую сама. Живемо на знімній квартирі, всі гроші, які я заробляю, йдуть на оренду, так що інколи просто і хліба нема за що купити.
Моє життя ніколи не було легким, в 20 років я вже доглядала маму, яка сильно хворіла.
У своїх батьків я пізня дитина, мама народила мене в 39 років. У батька це вже був другий шлюб. В першому шлюбі у нього була теж донька, на 10 років старша за мене (виходить, моя рідна сестра по батькові), яку мама удочерила.
Жили ми в будинку тата, але я від батьків завжди отримувала менше уваги і тепла, ніж моя старша сестра.
Коли батька не стало (історія теж дуже неприємна, навіть згадувати важко), моя старша сестра вийшла заміж, і зайняла батькову хату – зараз вона там живе з чоловіком і донькою.
Мама дуже хворіла, і сестра мені сказала, що це моя мама, а тому і мій клопіт. То ж саме я маму доглядала до останнього.
Не стало мами 10 років тому. Я відразу пішла з дому.
6 років тому я вийшла заміж, але невдало. Чоловік не цінував мене, поводився зі мною дуже некрасиво, і в результаті ми розлучилися, і я з кількамісячною дитиною опинилася на вулиці.
Допомогти мені було нікому. У мене була лише сестра, але вона не підтримала мене і не допомогла. Відтоді ми з нею не спілкуємося.
Допомогли чужі люди. Але я не жила, а виживала.
Згодом я ще раз вийшла заміж, в надії, що матиму підтримку, але з цього теж нічого доброго не вийшло, ми розлучилися.
В підсумку, я молода мама, двічі розлучена, без житла і без надії, що в мене колись щось зміниться на краще. Батько моєї дитини сплачує нам всього 1500 гривень на місяць.
Я працюю, але дитина ще маленька, тому знайшла таку роботу, яка мені підходить, та отримую я небагато.
Орендую квартиру, вся зарплатня іде тільки на житло, іноді їсти нема що, допомоги більше нема, нема до кого звернутися!
Просто крик душі. Знайома каже їхати за кордон з дитиною. Я боюся втратити і цю роботу, що маю, боюся, що нічого не вийде…
Підкажіть будь ласка як вийти з цієї ситуації? Якщо наважитися, то в яку країну мені краще їхати?
Дуже сподіваюся, що отримаю дієві поради. Наперед дякую.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Проживши з чоловіком майже 20 років, я і не підозрювала, що у нього є дочка. Все з’ясувалося лише після того, як його не стало. Василь попросив мене лише про одне – не скривдити його дитину, перед якою він і так дуже завинив
- В Канаді ми були з сином пів року, я туди така радісна їхала, що розпочну нове життя. Дісталися ми в аеропорт і тут почалася нова реальність. Нас поселили в якомусь селі, автобусів немає, роботу нереально знайти. Не такою я Канаду уявляла. Аж тут мама з України мені дзвонить
- Я вирішила не їздити додому, бо дітям від мене лише грошей завжди треба. Я їм зателефонувала, і повідомила, що житло хочу купити. Вони дуже здивувалися, коли дізналися де і кому я хочу житло придбати, і сказали, що справжня мама так би ніколи не вчинила
- Нещодавно свекруха у спадок отримала будинок в селі. Я дуже зраділа, коли почула цю новину, бо була впевнена, що тепер батьки мого чоловіка переїдуть в цей спадковий будиночок, а нам квартиру свою залишать. Ми з чоловіком зібралися, і пішли до них на розмову. Я прямо запитала, які у них плани щодо будинку і щодо цієї квартири. І отримала дуже неочікувану відповідь
- Коли син моєї подруги одружувався, Олена останні копійки свої зібрала, ще й позичати багато довелося, щоб купити гарний подарунок молодим, бо свати її дуже багаті люди. Та сваха навіть і не глянула на той подарунок: – Дрібниця якась. Вона ж бідова у нього