Коли бабусі з дідусем не стало, залишилася квартира, гараж, дача та заощадження. Мати сказала синові, що потрібно все продати і купити їм з сестрою по квартирі. Через пів року мама каже: – Ось купили сестрі квартиру, ремонт дорогий робимо, там грошей трохи залишилося – тобі віддамо. А потім принесла йому 10 тисяч гривень
Жила була сім’я: мама, тато, син і дві дочки. Так вже вийшло, але син все частіше став жити у бабусі. До кінця 11 класу він до неї зовсім перебрався. І під час навчання в інституті жив у бабусі з дідусем. І дівчину з ними познайомив. За матеріалами
А мама, ростила дочок. Грошей давала, звичайно, але ж і хлопчикові мама теж була потрібна.
Минув час, хлопець одружився, син народився. Живе, працює.
Мама ним пишається, та й невістка хороша попалася, роботяща та пробивна.
Зі свекрухою не сперечається, навіть мамою називає. Загалом живи та радій.
Але прийшла біда, не стало бабусі з дідусем. Так спадок залишили, квартира, гараж, дача, та накопичення.
Здавалося б, ну залишили, по закону має бути мати хлопця спадкоємиця. Так, хлопець то прописаний в квартирі виявився. І жити йому ніде, орендують вони з дружиною і дитиною житло.
Мама йому пропозицію зробила. Давай, каже, продамо всю нерухомість, гроші на дві частини розділимо. Тобі і сестрі, а наймолодшій сестрі гроші з ощадного рахунку залишимо. Погодився хлопець, адже по чесному треба ділитися.
Все в мамині руки віддав. А через пів року приходить йому виклик до суду, про слухання справи про виписку з квартири.
Він до мами. Та в сльози, ой, що я зробила. Щоб простіше продати було, я сказала, що ти ні на що не претендуєш. Так простіше продати.
Син трохи від відійшов, запитав про суд. Так це напевно нові мешканці подали заяву, каже мама.
-Так вже продали квартиру чи що?
-Так, ну ми сестрі твоїй квартирку купили в іншому місті, ремонт ось закінчуємо. Там трохи грошей залишиться, ми вам і віддамо.
Минуло ще місяці два, приходить мама до сина, і віддає йому 10 000 гривень. Ось, каже, як обіцяла, залишок тобі віддаю.
Син дивиться на гроші: квартира, гараж і дача – залишилося 10 000?
– Ну так, квартира ж дорога, ремонт хороший. Ну ми тобі потім допоможемо, коли ви квартиру будете купувати.
Син трохи образився на маму, так зопалу сказав, що не потрібна йому така допомога.
Мама взяла та й теж образилася. Вже 10 років минуло, а все образа тримається. Ніхто, звичайно, хлопцеві не допоміг, сам крутиться.
Та до того ж без прописки живе, адже як виписали по суду, так і прописатися йому поки що немає куди.
А мама хлопця не визнає його, каже, що сина у неї більше немає.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
