Коли бабусі не стало, у спадок мені залишилася дача. Я її продала, взяла всі свої заощадження, і почала шукати квартиру. Але грошей мені не вистачало, і я звернулася до мами, щоб вона мені позичила. Мама погодилася і взяла кредит. Якою ж я була щасливою, коли мама сказала, що гроші повертати не потрібно, це буде подарунок на моє весілля. Але коли весілля відіграли, вона з’явилася у нас на порозі, сказала, що я маю віддати свою частку квартири

Життя моє легким назвати не можна, щасливого дитинства, як багатьох дітей у мене не було. Як тільки я народилася, мама з татом розлучилися. У них була двокімнатна квартира.

Через деякий час мама зійшлася з чоловіком, який чомусь вирішив мене офіційно удочерити, а так само отримати прописку в нашій квартирі.

Мій рідний батько погодився на це, але він теж мав напевно свої думки щодо цього. Таким чином він позбувся аліментів на найближчі майже 15 років, а на моє ім’я була переписана його частка в квартирі.

Скажу відразу, що з вітчимом відносини у мене не зовсім хороші.

Не так давно у мене не стало бабусі, маминої мами. Бабуся залишила нам спадок. Щось батькам, щось мені.

Мені дістався досить хороший і просторий дачний будиночок з ділянкою в 12 соток. А так, як я вже повнолітня, то стала думати про те, щоб вийти заміж і створювати своє власне гніздечко. Дуже хотіла жити окремо від батьків.

Згодом я продала дачу і почала вибирати собі квартиру. Я таки знайшла хороший варіант, купила однокімнатну і простору квартиру, доклавши всі свої заощадження. Грошей все одно не вистачало, і я звернулася до мами за допомогою, щоб вона мені позичила гроші. Вона погодилася допомогти і взяла кредит в банку.

Для мене було великим подарунком, коли мама сказала, що гроші віддавати не треба, так як я на той момент вже зустрічалася з хлопцем і ми планували весілля.

Вона казала, що ці гроші підуть мені, як весільний подарунок від неї. Я була їй дуже вдячна.

Але, коли весілля скінчилося, ми з чоловіком стали жити звичайним сімейним життям. І, якось несподівано, з’явилася у нас на порозі мама. Вона почала говорити, що, завдяки їй, у мене тепер є квартира і я просто зобов’язана віддати своєму “новому” батькові свою частку в квартирі, щоб вони жили спокійно і я на неї вже ніколи не претендувала.

Мене це дуже сильно приголомшило, так як здебільшого мені квартиру допомогла купити бабуся, а гроші, які я отримала від матері, були її подарунком на весілля, з її ж слів.

Але і це ще не все, на роздуми вона дала мені місяць, після чого я повинна буду виплачувати її кредит, так як вітчима знову звільнили з роботи і у неї немає грошей його тягнути.

Я вирішила переписати свою частку квартири на маму, а вона вже нехай, що хоче, те і вирішує. Але я більше не хочу бачитися зі своєю “ріднею”. Якщо мама скаже, щоб я ще кредит її виплачувала, я виплачу, але більше бачити її я не хочу, і мій чоловік повністю погоджується зі мною.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – aif.ru

You cannot copy content of this page