fbpx

Коли Анна Олександрівна дізналася, як круто змінилося життя її дочки, прийшла миритися, але дочка не захотіла більше спілкуватися з мамою. Виходить, що коли вони були бідні, то не потрібні були їй, а тепер, коли вони стали багаті, то мама згадала, що у неї є дочка і вона, виявляється, її дуже любить

Мама Світлани народила дочку для себе, ніяких чоловіків в її житті не було, у неї є дочка, а це головне. Анна Олександрівна, так, звали маму дівчинки, виховувала її так, щоб вона недовіряла чоловікам з дитинства. Але Світлана росла, була дуже красивою і доброю.

А Анна Олександрівна вселяла дівчинці, що мама все для неї робить, і дочка буде їй повинна до кінця життя. Світлана дуже любила свою маму і у всьому з нею погоджувалася, дівчина взагалі не мала права на власну думку.

Але час минав, дівчинка виросла, зустріла чудового хлопця, з яким мріяла створити родину, і готувалася до весілля, але її мама, була проти цього шлюбу, вона вважала, що хлопець не пара її дочці, бо він – жебрак, в якого нічого немає. Тому молоді люди потайки від мами розписалися і поставили її перед фактом, що вони тепер чоловік і дружина.

Анна Олександрівна вигнала дочку з дому і сказала, щоб вона більше не з’являлася на порозі її будинку. Світлані і Андрію не було де жити, вони зняли маленьку кімнатку і жили там, Світлана вирішила до матері не повертатися.

Життя бумеранг, сьогодні ти на коні, а завтра ти, під конем, так і в нашій історії. Виявляється, батько Андрія, так, звали чоловіка Світлани, шукав свого сина, щоб залишити йому спадок, він був дуже багатою людиною.

Іван Карпович, так звали батька хлопця, знайшов його і розповів всю правду про себе і маму. Андрій пробачив батька, вони помирилися і поїхали всі разом до бабусі, яка виховувала хлопчика, виявляється, у нього є мати, але вона кинула сина і поїхала в невідомому напрямку.

Світлана незабаром народила дочку, Андрій і Іван Карпович були дуже щасливі. Анна Олександрівна дізналася, як круто змінилося життя її дочки і прийшла миритися, але дочка не захотіла більше спілкуватися з мамою.

Виходить, що коли вони були бідні, то не потрібні були їй, а тепер, коли вони стали багаті, то мама згадала, що у неї є дочка і вона, виявляється, її дуже любить.

Любов не вимірюється грошима, любити треба серцем, а це дано не всім. Тому, перш, ніж вигнати доньку чи сина з дому, подумайте, ви дійсно любите свою дитину чи ви народжували її для своєї власної вигоди.

Анна Олександрівна з самого початку неправильно себе поводила, тому отримала по заслугах.

Фото ілюстративне – dom.ria.

You cannot copy content of this page