У мене в родині склалася не зовсім зрозуміла ситуація з моїм дядьком і спадщиною, я розгублена, бо не знаю, як правильно вчинити.
Кілька тижнів тому не стало моєї тітки. Вся родина зібралася, щоб провести її в останню путь, поспівчували дядькові, який тепер залишився сам, і спокійно роз’їхалися.
Нажаль, таке буває. Дядькові 73 роки, і я була впевнена, що наша допомога йому не потрібна.
З дітей у них був лише син, але вже років 10 тому він виїхав в Канаду, і за цей час жодного разу до батьків не приїжджав.
Не приїхав і на похорон до мами, сказав, що зараз не найкращий час повертатися в Україну.
Я вже майже забула цю історію, але якось я зайшла з подругою в кафе на каву і побачила там свого дядька.
Він сидів один за столиком і вже був нетверезий.
Я дуже здивувалася, бо скільки знаю цю людину, він ніколи не пив, ні грама, а тут таке.
Дядько мене впізнав і сам підійшов до мене.
Відразу почав плакати, я вперше його таким бачила.
Я відвезла його додому, і по дорозі він мені сказав, що дуже сумує за дружиною, і що йому її дуже не вистачає.
Виявляється, тітка Ліда так ним опікувалася, що дядько просто не вміє собі ні їсти зварити, ні випрати, ні прибрати.
В той день я швиденько зробила, що могла, і поїхала додому. А дядькові пообіцяла, що буду до нього приходити частіше.
Тепер раз в 2-3 дні я приходжу до нього, щоб приготувати йому їжу і прибрати.
На радощах дядько пообіцяв мені, що перепише на мене свою квартиру.
Я пропустила це мимо вух, поживем – побачим, але у мене троє дітей, і спадщина у вигляді квартири мені б точно не завадила.
Але про це дізнався син мого дядька, швидше за все, дядько сам йому сказав про свої наміри.
Мій родич зателефонував мені з Канади і попросив не крутитися біля його батька, бо спадщину я і так не отримаю.
Тоді я пояснила йому ситуацію, сказала, що у батька є зайва вага, є проблеми із здоров’ям, і якщо він сам не може, то нехай знайде доглядальницю, яка приходитиме додому і буде робити все те, що я роблю.
Син дядька сказав, що сам вирішить, що робити, щоб я не втручалася в їхні сімейні справи.
Чоловік каже, щоб я перестала ходити до дядька, якщо така справа.
Але тепер я його залишити не можу, бачу, що йому потрібна допомога.
Одним словом – склалася якась незрозуміла ситуація, і що тепер робити, я просто не знаю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
