Моя свекруха ніколи не любила мого чоловіка, всю свою любов і ласку вона віддавала своїй молодшій доньці, яку народила, коли старшому синові вже було п’ятнадцять років. Коли ми одружилися, вона не пустила нас жити в свою порожню квартиру, щоб ми не платили оренду і могли збирати на власне житло. Квартиру вона тримала для своєї доньки-школярки.
Вона ніколи не сиділа з нашими дітьми. Їй було ніколи, свекруха завжди казала, що це наші проблеми. — Скажіть спасибі, що не лізу у ваше життя, — любила повторювати свекруха. Якось мене поклали в лікарню зі старшою донькою, треба було посидіти з молодшим сином. Свекруха нам відмовила, чоловік тоді мусив піти з роботи за свій рахунок. Нам і так було важко, а стало ще важче. Джерело
Сестра підросла і поступила в університет. Свекруха весь цей час квартиру здавала, а гроші відкладала доньці на навчання. Незабаром сестра чоловіка вийшла заміж. Коли вона народила дитину, у свекрухи з’явився улюблений внук. Сестра швидко розлучилася, а її дитина жила у своєї бабусі, поки його мати налагоджувала своє особисте життя. Налагодила вона його дуже цікаво — з новим чоловіком поїхала жити до Америки, а дитину залишила мамі.
Тут свекруха про нас і згадала. Вона плакалася моєму чоловікові, як їй важко з дитиною і просила, щоб ми переїхали до неї. Не знаю чому, але чоловік погодився. Ми четверо жили в одній кімнаті, а свекруха і її улюблений внук мали свої власні окремі кімнати. Цукерки та іграшки, що приносила свекруха кожен день, ніколи не діставалися моїм дітям.
Одного разу мій молодший син захворів і свекруха практично виставила мене з ним з свого дому, щоб не захворів і її улюблений внук. На той час наша з чоловіком квартира була здана в оренду, тому я не мала куди йти. Я дивом, буквально за годину, знайшла квартиру неподалік. Весь цей час ми сиділи у свекрухи в під’їзді — на вулиці було дуже холодно. За цей час я багато всього передумала і повертатися до свекрухи не планувала. Коли син одужав, я забрала старшу дочку до себе, наша квартира повинна була звільнитися тільки через 2 тижні. Чоловік вирішив залишитися у своєї матері — адже вона одна виховує дитину, їй допомогу потрібніше, ніж дружині з 2 дітьми на руках.
Ми розлучилися, адже я більше не бачила сенсу жити разом з цією людиною і в цій сім’ї. Чоловік платив аліменти на дітей. Ми не зустрічалися кілька років. А нещодавно чоловік зателефонував мені і повідомив, що його мама сильно захворіла. Оскільки доглядати за нею не було кому, тому колишній чоловік звернувся до мене. Я відмовилася, хоча, в принципі, у мене вільний графік і я могла б це робити. Але у неї є син і донька. І ця жінка колись мене вигнала на вулицю з хворою дитиною.
А кілька місяців тому, я зустріла сусідку свекрухи. Вона мені розповіла, що мій чоловік дуже посварився з своєю мамою, коли дізнався, що та весь спадок переписала на свого улюбленого внука. Причому, внук теж зібрався і до своєї матусі в Америку поїхав. На прощання він їй сказав: — Та я тебе після цього навіть матір’ю не вважаю. З дружиною через тебе розлучився, бо на спадок сподівався. А я якщо немає спадку для мене, то у тебе сина теж немає.
Прийшовши додому, я розповіла все нашим, майже дорослим дітям. Син з дочкою вмовили мене піти до бабусі, щоб допомогти їй. Я не дуже хотіла, але діти наполягли. У квартирі колишньої свекрухи стояв нестерпний запах, був страшний бардак і зовсім порожній холодильник. Син пішов за продуктами, дочка взялася за прибирання, а мене вони попросили допомогти їх бабусі.
— Що, теж за спадщиною прибігли? А ось нічого вам не дістанеться – ні тобі, ні твоїм байстрюкам! – зло прошипіла свекруха.
Я вирішила нічого не говорити дітям, не хотіла їх розстроювати. Син наводив порядок, дочка готувала обід. Я так зрозуміла, що останнім часом свекрусі допомагають не байдужі сусіди. Мої діти вирішили, що тепер вони її не кинуть. Щодня вони приходять до неї по черзі вже кілька місяців. Свекруха нарешті стала тепліше до них відноситися, коли зрозуміла, що мої діти доглядають за нею не через спадщину, а тому, що людяні.
Фото ілюстративне – Seldon.News.
