Коли син привів додому Світлану, я дуже зраділа і щиро прийняла невістку в своєму домі. Дівчина вона хороша, живуть вони разом вже вісім років. У них двоє діток: хлопці семи і трьох років.
Рік тому вони взяли квартиру квартиру в кредит, досі виплачують. Я їм особливо нічим допомогти не можу, хіба яких продуктів купити чи дітям чогось смачненького. Син поки один працює, невістка вийшла з декрету, але постійної роботи поки немає.
До того ж, рік тому у невістки серйозно захворіла мама. У свахи грошей теж не було. Жила вона з своєю молодшою донькою, яка розлучилася з чоловіком і повернулася до своєї матері з маленьким на той момент сином. Вони так і жили втрьох останніх кілька років. Ірина, сестра невістки, влаштувалася на роботу в якусь державну контору і, незважаючи на малу зарплату, категорично не хотіла нічого змінювати.
Дружний колектив, лояльний начальник, можливість відпроситися або привести в контору дитину, а найголовніше, недалеко від дому – на роботу Ірина ходила пішки – де ще в наш час знайдеш таке місце? А грошей, їх завжди не вистачає.
Кілька місяців тому моєї свахи не стало. Невістка важко це пережила, а її сестра тим більше, адже мама їй дуже допомагала. А зовсім недавно, буквально днями, до неї раптом дійшло, що і мамину двокімнатну квартиру тепер потрібно буде якось ділити з сестрою.
Прибігла вона до Світлани і почала просити, щоб та відмовилася від своєї частки, бо куди ж вона з сином піде. А моя невістка, добра душа, її послухала і вирішила, що буде відмовлятися від спадщини на користь сестри. Їй, каже, потрібніше! А нам, виходить, нічого не потрібно, так? Син працює один, тягне цей кредит.
На роботі не все гладко, він щомісяця радіє, що закрив черговий платіж. Набрав підробітків, щоб сім’я ні в чому не потребувала, у відпустку не ходить, бере компенсацію грошима. Шкода мені його.
Ірина ж живе особливо не напружуючись, ходить на роботу пішки, чайок там попиває. І в такій ситуації Світлана хоче їй подарувати половину вартості двокімнатної квартири, бо їй потрібніше.
Претендувати на квартиру Світлана не хоче ні зараз, ні в майбутньому. Зрештою, відсотки по кредиту вони з чоловіком вже майже виплатили, залишилося тільки сама сума, зараз має бути легше.
Ні я, ні мій син не в захваті від такого рішення Світлани, адже вона по суті забирає у своїх дітей, але ми вирішили не виручатися в їхні сімейні розборки. Просто прикро, чому сестра невістки вважає, що їй все має дістатися просто так.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.