fbpx

Кілька днів тому я із задоволенням купила персики, з’їла тільки пару штук, а п’ять з них зіпсувалися, довелося викинути. Чоловік не дуже любить фрукти, але дорікнув, що я могла б з цих п’яти персиків зварити варення! Або купила б собі тільки два персика, навіщо було так витрачатися? І так у всьому, дрібниць дуже багато. Мій чоловік завжди дуже економний, а мене вважає марнотраткою

Мені дістався дуже економний чоловік, точніше – жадібний. Його залицяння з самого початку викликали підозри: він не дарував квіти на побачення, не запрошував в ресторани, але я на все закривала очі. Тоді мені це здавалося нормальним.

Чи багато жінок можуть похвалитися, що їх до весілля завалювали букетами і водили на романтичні вечері? Ні звичайно! Ну ось і у нас так: кілька походів в кіно, на пікнік із загальними друзями, ось і одружилися.

До речі, мені спочатку навіть подобалася його економність. Це мій другий шлюб, а перший чоловік був справжній марнотрат: то він програвав гроші, то друзям позичав, а потім великодушно всім прощав, то купував всякий непотріб. Тому, чи варто говорити, що я полегшено зітхнула: нарешті у мене з’явився нормальний, господарський чоловік.

І квартира у нього є своя, і машина – хоч вітчизняна і не крута, але своя. Тільки ось проживши з ним разом майже рік, я починаю розуміти: його економність – справжнє жлобство!

Він мене вчить жити за принципом: не все, що дешево – значить погано! Одяг повинен бути тільки з ринку, з продавцями треба торгуватися, а якщо хочеться певний бренд, то і в секонді можна покопатися. А як мені набридли ці обов’язкові акції в магазинах! Він нічого не купить, якщо на товар немає знижки, навіть якщо щось просто необхідно.

Одного разу до нас збиралися прийти гості, і я попросила чоловіка купити цілу курку, щоб запекти. Прийшов з крилами курятини – на них була акція, а на курку – ні. А в інший магазин їхати нерентабельно: тільки бензин витрачати!

У його портмоне безліч відділів, де купа усіляких карт і купонів: накопичувальні, бонусні, дисконтні і так далі. Він і в інтернеті стежить за всіма акціями. Я в цих штуках мало що розбираюся, і він мене постійно в цьому дорікає. Одного разу я захворіла, не могла встати і приготувати їжу, тому попросила замовити нам на вечерю піцу.

Він покопався в своїх папірцях, подивився по інтернету: нічого з знижок немає, а є акція тільки на ту піцу, яку ми не любимо, і прийняв рішення взагалі не купувати її. Ну чому не можна так просто – взяти і купити за простою ціною? Ну що за принципи? Обмежилися чаєм з бутербродами. Сир же був по акції!

Соромно перед друзями – як тільки почався сезон шашликів, він почав трястися за кожну копійку. Навіщо купувати пластикові тарілки, якщо можна взяти свої і вдома помити? Що за марнотратство – купувати свинину, якщо курка – то ж м’ясо, та ще дешевше і корисніше? Так навіщо всі ці овочі: кожен купує по мішку огірків і помідорів, а потім все це гниє на сонці.

Хто-небудь купить, і добре – поїмо у них. Друзі на нього не ображаються, прощають, знають його, але мені соромно за нього!

Кілька днів тому я із задоволенням купила персики, з’їла тільки пару штук, а п’ять з них зіпсувалися, довелося викинути. Він не дуже любить фрукти, але зате ласун: я могла б з цих п’яти персиків зварити б варення! Або купила б собі тільки два персика, навіщо було так витрачатися?

І так у всьому, дрібниць дуже багато. Якщо щось по грошах не так: ниє і ниє! Не сказати, що ми багатії, але живемо ми в достатку: обоє працюємо, поки без дітей. Ось як його змінити і чи це взагалі можливо?

Фото ілюстративне – myseldon.

You cannot copy content of this page