Це була моя друга робота в Італії. Я заробітчанка, працюю баданте, доглядаю літніх італійців.
За 20 років я вже бачила різних людей, але найбільше мені запам’яталася синьйора Катеріна.
Катерина вперше вийшла заміж аж в 75 років, ніхто не розумів, для чого їй це в її віці. Та мені вона розповіла всю правду.
Тоді я працювала на іншій роботі, і ходила в магазин по спезу. Там я постійно бачила літню італійку, яка сама закуповувала собі продукти, і це мене дуже здивувало.
Одного разу я запропонувала їй свою допомогу, у синьйори були важкі сумки, і піднесла їх до неї додому. А по дорозі вона мені сказала, що немає баданте і тоді я запропонувала, щоб вона мене взяла на роботу, бо попередня робота мене вже не дуже задовільняла.
Ми обмінялися номерами телефонів, синьйора сказала, що подумає.
А на наступний день вона таки мені передзвонила.
Так я стала баданткою у Катерини. З нею працювати мені було дуже добре, це однозначно була моя найкраща робота.
Синьйора розповіла мені, що це не її квартира, а це житло її чоловіка. Вона має право тут жити до кінця життя, але коли її не стане, квартира перейде його дітям.
Я була здивована, але синьйора мені пояснила, що такі закони в Італії.
До 75 років Катерина була самотньою, а потім її рідний брат приїхав до неї в гості з своїм другом. Федеріко був на три роки старший від неї, вдівець, мав трьох дорослих дітей.
Італійці в літньому віці погано переносять самотність, а діти мали свої сім’ї і жили окремо, тому він зробив пропозицію Катеріні. Так вони стали чоловіком і дружиною.
Через п’ять років Федеріко не стало і Катеріна залишилася сама. Його діти її не виганяли з будинку, але і доглядальницю наймати теж не хотіли.
Своїх дітей у Катаріни не було, але була племінниця, і ця непотті платила мені за те, що я доглядаю тітку.
Чим ця історія цікава для мене? Я не уявляю собі, що у нас в Україні хтось би наважився виходити вперше заміж в 75 років!
Ну і ситуація з будинком мене теж здивувала. Тут спадкоємцями є діти, а не законна дружина.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Станіслав нічого від мене не приховував, я знала і про дружину, і про дітей, і про те, що він досі одружений, але вважала це формальністю, принаймі, він сам так казав. Ми зустрічалися три роки, а потім я купила квартиру, і ми почали жити разом. У шлюбі у нас народилася донька, і я не знаю, що чоловік збирається дати нашій дитині, якщо він вже все віддав своїм старшим дітям
- Побувши майже рік за кордоном, сестра повернулася додому на свята. Спочатку говорила, що вже нікуди їхати не збирається, навіть роботу шукала, а потім раптом передумала. Вже перед самим від’їздом прийшла Люба до мене на серйозну розмову, але мій чоловік сказав, щоб я навіть не думала погоджуватися
- Минуло три роки і до мене приїхала колишня свекруха разом із свекром, стали просити мене, щоб я повернулася до чоловіка, бо інакше все може закінчитися дуже недобре. Свекор сказав, що купить нам квартиру, щоб ми жили окремо, і тоді мені не доведеться так багато працювати. Та я не впевнена, чи варто мені зараз погоджуватися на це
- Ще в грудні я пішла до нотаріуса і зробила заповіт, і двом своїм синам про це повідомила – нехай знають, що є документ. Тільки я їм ще не сказала, що спадщину я оформила лише на одного, а другий залишиться без нічого. На це в мене було ряд причин
- Син прийшов до нас і попросив 4 тисячі гривень, а я сказав, що не дам ні копійки. Ситуація мені не подобається, і треба щось змінювати, інакше син ніколи не подорослішає, а дружина вважає, що я вчинив неправильно