Катерина тримала в руках конверт і не вірила, що це прийшов лист від її доньки. Христина написала лише кілька слів, просила зв’язатися з нею, але дала дивний номер телефону. Сусідка сказала, що треба дзвонити в Америку

Відколи не стало чоловіка, Катерина повернулася до себе в село, де була стара хата, яка залишилася їй ще від її бабусі.

Ремонт зробити вона не могла, бо банально не мала за що.

Не думала Катерина, що так її життя обернеться, але розуміє, що сама винна, і тепер розплачується за свої помилки.

Заміж Катерина вийшла молодою, за хлопця з свого села. Іван був хорошим чоловіком, але зовсім не вмів гроші заробляти.

Вони на заводі працювали, їм звідти невелику однокімнатну квартиру дали. Там і донечка народилася, Христинкою назвали.

Катерина постійно картала чоловіка, що їй не подобається як вони живуть. Та Іван лише руками розводив, мовляв, що я можу зробити.

А потім, на роботі став задивлятися на Катерину її начальник. Ростислав Іванович був вдівцем, і сам виховував сина. Жив у великій трикімнатній квартирі в центрі міста.

І коли Ростислав зробив Катерині пропозицію, вона без зайвих докорів сумління лишила свого Івана і пішла в краще життя.

У нового чоловіка Катерини була умова – доньку вона має залишити з батьком.

Сина Ростислава Катерина виховувала як рідного, а от про свою донечку зовсім забула. І нічого про неї не знала багато років.

З Ростиславом вони жили дуже добре, але от син причинив їм багато проблем. Вчитися не хотів, працювати теж, мав проблеми з законом, навіть був в місцях позбавлення волі.

Три роки тому не стало її Ростислава, а син без зайвих вагань вигнав її з квартири.

Катерина поїхала в село, де залишився будинок її бабусі.

А тут лист прийшов. Катерина здивувалася – хто в такий час пише листи?

Відразу зрозуміла, що це від Христини. Донька писала, що знає про ситуацію мами, і пропонує їй їхати до неї. Дала номер телефону, просила перетелефонувати.

Сусідка глянула на номер, і сказала, що це з Америки.

Катерина набрала доньку, Христина відразу передзвонила і обоє розплакалися.

Донька запевнила маму, що пробачила її давно, і просить приїхати до неї в Америку, де вона живе вже 10 років.

– Мамо, погоджуйся. Я допоможу зробити всі документи. Приїжджай, не пошкодуєш, – сказала Христина.

Катерина гірко плакала. Не заслужила вона такого доброго ставлення…

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page