fbpx

Катерина свідомо вирішила святкувати ювілей в селі, в місцевій колибі, бо сестра їй повідомила, що власником цього закладу є їхній сусід Василь. На що жінка чекала від цієї зустрічі, вона і сама не знала, але їй просто дуже хотілося побачити його, свого коханого, якого так і не змогла забути за 30 років

Катерина була впевнена, що так, як вона любить свого Василя, вона нікого і ніколи більше з такою силою не полюбить. Він був її сусідом, на 3 роки старшим за неї.

Здається, вона була закохана в нього ще з дитинства, коли вони разом крадькома обривали сусідську грушу. Я же солодко тоді було, та цей серпневий запах груш і досі стоїть у неї перед очима, хоча жінці вже 50 років.

Саме свій ювілей вона вирішила відсвяткувати в Україні, тому і повернулася додому по скількох роках.

В Італії вона вже 23 роки, подумати лише, та вона вже пів життя там прожила! І хоч почувається вже в Римі, як вдома, все ж, Катерину завжди тягнуло в рідні краї, де вона залишила себе стару, а на чужині почала все з нуля.

Катерина свідомо вирішила святкувати ювілей в селі, в місцевій колибі, бо сестра їй повідомила, що власником цього закладу є їхній сусід Василь. На що жінка чекала від цієї зустрічі, вона і сама не знала, але їй просто дуже хотілося побачити його, свого коханого, якого так і не змогла забути за 30 років.

Катерина йшла по вулиці, яку вона майже не впізнавала, бо все дуже змінилося за той час, поки її не було, але їй важливо було, щоб груша стояла на місці.

Поки йшла, спогади нахлинули на неї сніговою лавиною. Ось вона, 20-річна, – почувається найщасливішою в світі, бо Василь зробив їй пропозицію.

Все йшло до весілля, і сукня вже була придбана, і гості запрошені, але Василь передумав одружуватися з Катериною. Він, виявляється, нишком і до іншої дівчини ходив, а коли та почула, що Василь одружуватися надумав, то поспішила швиденько повідомити, що вона дитину чекає.

– Я люблю тебе, а від дитини відмовитися не можу, тому я з нею одружуся, а ти прости, якщо зможеш, – це все, що сказав Василь в своє оправдання.

Катерина тоді стільки сліз виплакала, що на все життя вистачило. Їй було важко жити в селі, де все нагадувало про Василя. У них з дружиною дитина народилася, вони тішилися, а дівчина не переставала плакати, все думала, за що ж він з нею так.

В 27 років Катерина вирішила, що поїде на заробітки в Італію. Мамі її тоді було 50, і вона з подругами поїхала, а Катерину відмовляла, казала, що не хоче, щоб донька свої молоді роки загубила, і що вона сама стільки треба, стільки і заробить. Та Катерина не через гроші їхала, їй потрібно було забутися.

За ті 23 роки, що вона провела в Італії, вони з мамою і свій будинок в селі відбудували, і в Італії житло придбали. Мама Катерини давно додому повернулася, а вона сама в Римі залишилася.

З Андреа Катерина не розписана офіційно, але зустрічалася вже більше 10 років. Він не раз робив їй пропозицію, а вона все ніяк не могла сказати йому заповітне “так”.

Домовитися про забаву в колибі Катерині не вдалося, тому що їй там повідомили, що саме на цю дату у них зал зайнятий, бо власник свою єдину доньку заміж видає.

Катерина хотіла було вже йти, але тут її зупинив до болі знайомий голос:

– Я не вірю своїм очам! Катерино, невже це ти?

Василь не йшов, він біг до Катерини, настільки був радий її бачити. Відразу ж пригостив кавою, і запитав, чого вона прийшла.

У Катерини настільки серце вистрибувало з грудей, що вона ледве пояснила, що у неї ювілей, і вона хотіла б відсвяткувати його тут, але їй вже повідомили, що на цей день вже все зайнято.

– Навіть не думай шукати інше місце, ми обов’язково щось для тебе придумаємо, – Василь так ніжно дивився на Катерину, що в неї в душі все просто переверталося.

В той день вони просиділи в колибі аж до вечора. Василь зізнався Катерині, що не залагодилося у них з дружиною сімейне життя з самого початку, живуть наче чужі люди, і все заради дитини.

Але зараз донька заміж виходить, і Василь твердо вирішив, що відразу після весілля він розлучиться.

– Катерино, а може то доля тебе до мене привела? – запитав Василь, пильно глянувши їй у очі.

А потім відразу і додав:

– Знаєш що, не відпущу я більше тебе в Італію, хочу жити з тобою, дружиною мені хоч тепер станеш. Ти не думай, я не бідний, у мене і будинок є, і машина, і колиба, справи йдуть вгору, так що бідувати ми з тобою точно не будемо.

Катерина сказала, що їй подумати треба, хоча вона не знала, що їй тепер робити. Василя вона любить понад життя, цю любов роками не стерти. Але в Італії у неї є дім і Андреа.

Як правильно вчинити? Кого вибрати?

Олеся Біла.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page