fbpx
Життєві історії
Катерина догледіла маму і стала жити одна в її хаті. А в цей час шлюб її молодшої сестри не склався зовсім, свекри і чоловік попросили, щоб вона залишила їх дім. Оксана з двома дітьми повернулася в хату матері, адже діватися було нікуди. Тепер їй за свекруху стала рідна сестра, яка не хотіла ділити спадок. Та кому дістанеться хата вирішила сама доля

На Великдень до усіх сусідів з’їжджалися діти, в цей день Катерина намагалася не виходити на вулицю, не хотіла бачити щасливих батьків і турботливих дітей, бо її поріг вже багато років не переступали найрідніші люди, а все тому, що вона колись сама відвернулася від своїх близьких.

Катерина жила з сестрою Оксаною у батьківській хаті, коли ще була разом з ними мама. Їй в житті не пощастило, заміж вона так і не вийшла. Життя підготувало для неї зовсім іншу жіночу долю, та тоді жінка ще навіть не здогадувалася про це.

А от Оксана ще зовсім молодою вийшла заміж і пішла жити в невістки.

Та жилося там Оксані не дуже добре. Хоча жінка мала двоє діток, та ні батьки чоловіка, ні чоловік її не розуміли її і не підтримували зовсім в житті абсолютно нічим.

Чоловік Оксани з ранку до вечора на роботі був, а коли приходив додому, то постійно хотів смачно поїсти і переодягтися щодня в чистий одяг. А сама Оксана в цей час з ранку до вечора з дітьми сиділа, по господарству поралася, ще й город встигала обробити, не до чоловіка їй було зовсім вже. Щодня від втоми ледве ноги носила.

У Оксани все зі свекрухою було окремо, мати чоловіка навіть дітей ніколи Оксани не нагодує, бо вважає, що це все має робити матір.

Коли не стало мами, то Катерина залишилася жити в хаті сама.

А згодом до неї перебралася з дітьми і сама Оксана, бо не могла вже жити спокійно в хаті батьків свого чоловіка, та й чоловік зовсім відвернувся від неї.

Та, на жаль, за свекруху тепер Оксані стала рідна сестра. Вона постійно дорікала їй, що поки вона матір доглядала, то сестра в свекрухи відсиджувалася, а тепер повернулася на все готове і живе тут з дітьми, ще й пів хати хоче.

Катерина дуже незлюбила ні сестри, ні дітей її, тримала на них велику образу. Та подітися Оксані, на жаль, було нікуди, жити потрібно ж десь з дітками малими. Так і зосталася в материній хаті жити з дітьми у найменшій кімнаті, а сама пішла працювати в колгосп.

Катерина вділила сестрі маленький кусок землі на городі, під старим горіхом, де ніколи нічого не росло. Та сестра ретельно прополювала, поливала, дітки допомагали поратися на городі, граючись біля мами. А восени, коли в Оксани була краща картопля, то Катерина зовсім розізлилася, говорила, що сестра ще щось знає, урожай її забрала.

Та Оксані в житті все ж пощастило гарно. До них на заробітки приїхав тракторист з сусіднього сила, придився на молоду працьовиту жіночку, побачив, що вона ще й має гарну вроду, добра та й молода ще і покликав її заміж.

Поїхала тоді Оксана з дітками в сусіднє село, до чоловіка жити. Петро був дуже гарним господарем, сам виховував сина, коли дружини не стало. Зажили вони великою і дружньою сім’єю.

Катерина зразу дуже раділа, що хата їй зосталася, а сестри з дітьми більше немає.

Та роки минали все швидше, тепер її нічого не радує. І пішла б до сестри, приріднилася, та гордість не дозволяє це зробити.

А Оксана живе щасливо, про сестру не згадує, хоче забути те своє життя, як недобрий сон. Ні хати батьківської, нічого не хоче, вона з чоловіком самі поставлять своїх діток на ноги. Хоч у неї немає доброї родини, зате тепер є найкраща сім’я та дбайливий і люблячий чоловік.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – idealdomik.

You cannot copy content of this page