fbpx

Катерина багато років виховувала донечок свого чоловіка, його залишила перша дружина. А коли старша Світлана виходила заміж, то на весілля рідну матір покликала

Цього року Катерина відзначає свій сорок п’ятий день народження. Вона ніколи не запрошує до себе на свято. Готується завжди, і чекає. Чи привітають рідні. Жодного разу вони не забули про Катерину, щоразу згадували про неї. Приїжджають вони усі обідньої пори. Тому що до вечора потрібно повертатися додому. Так і цього разу.

Приготувалася, чоловік привітав зранку, і пішов на роботу. Обіцяв, якщо діти приїдуть, він раніше відпроситься в начальства і швидко прийде додому.

Катерина приготувала святковий обід, одягла сукню, подивилася на себе в дзеркало. Посміхнулася і подумала, що вона ще добре виглядає. Чому чоловік їй ніколи того не говорить. А так хочеться почути, яка вона красива і він щиро кохає її. Сумні думки потрібно відганяти від себе. В неї свято в цей день. Хороший настрій має бути завжди сьогодні з нею. Катерина сіла на диван і задумалася. Наразі в неї тихе, спокійне життя. Але так було не завжди.

Коли Олег, майбутній чоловік Катерини, запропонував познайомитися з його мамою, жінка відразу погодилася, але на душі було важко. Одного суботнього дня вони стояли на порозі квартири, в якій жив Олег зі своєю матір’ю. Познайомилися. Пройшли усі разом на кухню.

За столом сиділи дві маленькі дівчинки, трьох і п’яти років. Катерина запитала хто вони? Олег відповів, що це його дві маленькі донечки Тетяна і Світланка. Їхня мама залишила їх Олегові, а сама пішла шукати щастя з іншим, сказала, що там їй краще.

Так Катерина відразу стала мамою двох маленьких донечок. Взагалі щось доказувати чи пояснювати їй не прийшлося. Дівчатка прийняли її, як рідну людину. Тому лише важкість полягала в тому, що приготувати, прати, прибирати. І все на ній.

Свекруха відразу заявила, що наразі хоче спокійно жити на старості років, адже вона втомилася сама з дітьми, давно вже немолода, сил вже тих немає, що в молодості колись. Так що до дітей додалася ще й матір чоловіка. З часом Олег все менше допомагав Катерині по господарству. Більше відмовлявся, вигадував щось. Мов чим ти переробилася, що тобі важко, на роботу ж не ходиш?

Роки минали, діти росли. Про ще одну дитину Олег не хотів і слухати, сказав, що цих варто було б на ноги поставити, зараз часи непрості. Тому Катерина змирилася, що така її доля, виховувати дітей чоловіка, яких залишила їх мама. Але не стала через це сумувати. Адже її донечки зовсім дорослі.

Настав час, коли старша донечка Світланка повідомила, що виходить заміж. Потрібно готуватися до весілля. Стільки роботи тепер у них, а Олег лише посміхається. Грошима, мовляв забезпечить, а що далі потрібно, то турбота її, Катерини.

На весілля запросили й рідну матір нареченої, колишню дружину Олега. Вона прийшла. Сіла поруч з нареченою. Всім своїм видом показуючи, наскільки вона важлива на тому весіллі персона. А Катерина бігала між столами, запрошувала гостей, спостерігала, щоб все пройшло добре, щоб усім всього вистачило. Словом, сидіти їй не було коли. Адже перша донечка виходить заміж. Потрібно щоб все було як найкраще. Цього вона й добивалася, підганяючи офіціантів.

Коли всі гості вже проголосили свої тости. Сказано молодим було багато побажань на майбутнє спільне життя. Наречена попросила й собі слово:

– Дякую всім гостям, за побажання, і за те що прийшли розділити з нами найважливіший для нас день. Особливу подяку хочу висловити своїй найкращій, найріднішій мамі із двох. Що в мене є. Я дякую мамі Катерині, що вона, чужа для нас людина, прийняла у своє серце двох маленьких дівчат, як своїх рідних доньок. З нами поруч була завжди, і коли ми занедужували, не відходила від наших ліжечок, і в радісні для нас дні, раділа разом із нами. Вона найкраща людина з усіх, кого я знаю за своє недовге життя. Дякую, мамо. Будь завжди поруч із нами.

Світлана вийшла з-за столу, підійшла до Катерини, подарувала їй великий букет троянд. Пригорнулася до неї. В залі тиша. Потім гості почали плескати в долоні.

Рідна мати нареченої встала зі свого місця і пішла геть. Для Катерини то був найкращий день в її житті. Вона зрозуміла, що недаремно прожила життя поруч із чудовими дітьми.

Наразі чекає їх в гості. Вони приїдуть, навіть не сумнівається. Привезуть гарні подарунки, гостинці, і свої щирі почуття. Все у неї добре, от тільки чоловік давно перестав цінувати її.

Фото ілюстративні.

You cannot copy content of this page