fbpx
Breaking News
Марину в Італію на заробітки покликала подруга. Життя в селі було бiдове і це був єдиний шанс заробити на кусок хліба, за який вхoпuлaся жінка. Сідаючи в бус, зі сльoзaми проваджала хвopу матір та сина. Чоловік, який пuячuв щодня, навіть не помітив відсутності дружини. Марина пересилала додому кожну копійку. Заробивши грошей на хату, сказала сеньйорі, що повертається в Україну, та реакція господині була жaхлuвою. І коли на кордоні давала докyмeнти не могла ані слова розгледіти. Приїхавши додому, сина вона вже не побачила
Одного грудневого вечора Василь, зірвавшись через якусь дрібницю, таки утiк від цілодобового дитячого лементу, тещиних докорів, жінчиного втомленого вигляду, розтріпаного волосся, вицвілого халата у затишок Раїсиної оселі, сусідки, яка його все життя любила. Він нічого не обіцяв, а Раїса ні про що не просила. Думав, десь перегодом Маринка прийде, проситиме повернутися. Доки чоловік раював у чужій хаті, з жалем думаючи, що привільне життя з дня на день закінчиться, дружина, не зачепивши його і словом, мовчки подала на рoзлучення
Сьогодні день зарплати, Тетяна знову додому тягне два великі пакети з продуктами. – Чому так довго? Дочка, не дочекавшись відповіді, пішла з дому голосно гpюкнувши дверима. Втoмлена жінка йде з малятком на руках на кухню. Гори бpудного посуду, порожні каструлі та сковорідки на плиті – все як і завжди. Тетяна зітхає, садить внучку за стіл, сама відправляється готувати. Скоро має повернутися гoлодний син
Одного разу вночі Оксана з чоловіком cпaли, жінка почула, що він встає. – Куди йдеш, Андрію! – В тyaлет, – відповів. Але пройшло дуже багато часу, вона хвuлюючuсь, пішла подивитись де її кoхaний. У будинку його не було і в тyaлеті теж. Побачила світло у літній кухні. Відкрила двері, а там чолoвік з її мaмoю. В очах пoплuвло. – Згuнь з очей моїх, – кpuчaла шoкoвaнa Оксана. З мамою вона побачилась ввечері наступного дня
– Мамо, де ви сьогодні знайдете таку невістку, щоб захотіла в селі працювати? Не розумію, навіщо вам з батьком стільки господарства. У двадцять першому столітті живемо. – Коли їж домашню ковбаску або курочку, не питаєш. – Так я і купити можу. Тільки загuнатися на ваших городах і з вашими тваринами не маю наміру. Незабаром, щоб не сваpитися з батьками, Борис поїхав в місто, додому з’являвся рідко, говорив, багато працює, щоб батьки не обpажалися. Коли через чотири роки повернувся – не впізнав Таньку
Життєві історії
Йду додому. На під’їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні близько 8:30 біля вхідних дверей були загублені 150 гривень …

Йду додому. На під’їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні близько 8:30 біля вхідних дверей були загублені 150 гривень …

Ці 4 історії повертають віру в людей. Джерело

Всі ми непостійні: іноді буваємо нервовими і дратівливими, іноді строгими і замкнутими, а іноді дуже добрими, людяними і чуйними.

Ці історії розповідають як раз про ті випадки, коли люди проявляють свої кращі якості, коли звичайна людина робить незвичайний по своїй доброті вчинок …

1. Втрачені гроші

Йду додому. На під’їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні близько 8:30 біля вхідних дверей були загублені 150 гривень. Якщо знайдете, занесіть їх, будь ласка, в 76 квартиру Олені Семенівні. Пенсія невелика, так що ці гроші дуже потрібні».

Прочитавши це я дістав з гаманця 150 рублів, піднявся на потрібний поверх і подзвонив в 76 квартиру. Двері мені відкрила мила старенька в фартусі. Як тільки я потягнув їй гроші, вона розплакалася і кинулася обіймати мене.

Коли емоції трошки вляглися, Олена Семенівна розповіла, що я вже 7 (!), Хто «знайшов» її гроші. Спасибі вам, люди, за те що ви такі жалісливі! Я вас люблю!

Читайте також:  Молодий хлопець допоміг літній жінці поміняти колесо. Але він уявлення не мав, що станеться потім

2. М’які іграшки

Одного разу ми з подругою виграли маленькі м’які іграшки в торговому центрі. Коли ми вже зібралися йти, нам зустрівся тато з розумово відсталим сином. Нам стало шкода хлопчика, і ми вирішили подарувати йому виграні іграшки.

Хлопчик взяв їх і сказав: «Спасибі». І тут його батько мало не розплакався. Виявляється, це слово було першим, яке сказала його дитина за останні кілька місяців.

3. Фіалка

В той день я побачив на вулиці бабусю, яка намагалася продати свою кімнатну квітку – фіалку. Мені стало так шкода бідолаху, що я купив у неї квітку і заплатив за неї набагато дорожче, ніж вона просила.

Старенька розплакалася і сказала мені: «Спасибі, синку, побіжу я тепер в магазин – куплю своєму дідові ковбаски».

Я приніс фіалку додому, поставив її на підвіконня в своїй кімнаті, і на наступний ранок вона розцвіла.

4. Кава

Я вже давно працюю в кафе швидкого харчування. Вчора один чоловік зробив своє замовлення і тихенько сказав: «За мною в черзі стоїть дівчина. Ми не знайомі, але мені хотілося б зробити їй приємно. Я зараз заплачу вам за її каву. І передайте їй від мене хорошого дня».

Спочатку ця дівчина була сильно здивована, але потім вона оплатила каву наступній людині, яка стояла за нею в черзі.

Найдивовижніше те, що це сталося 6 разів поспіль! Загалом, чудовий був день!

Читайте також:  Притча, яку варто запам’ятати: «До тебе повертається все, що ти робиш»

Related Post