Іванку я зустрів два роки тому. Дівчина мені відразу ж сподобалася, щось особливе було в ній. Практично відразу вона мені розповіла, як їй важко на роботі, як її там не цінують, відмовляються підвищувати зарплату і не дають премії. Мені стало її шкода і я запропонував їй жити разом.
Хоч я і не багатій, але все ж вирішив, що якщо я чоловік, то повинен забезпечувати свою улюблену жінку житлом і їжею. Всі фінансові питання я взяв на себе: оплачував знімання квартири, комуналку, купував їжу, і навіть завів конверт в тумбочці, в який періодично клав гроші їй на витрати.
Часом було нелегко – коли зарплату урізали, мені довелося спочатку поєднувати дві роботи, поки не пройшов випробувальний термін на новому місці. Хоча моя праця пов’язана з важкою фізичною працею, я знав, що якщо втрачу заробіток, то у нас вдома не буде чого їсти, тому в ті дні буквально валився з ніг від недосипу і втоми.
Іванка весь цей час не переставала повторювати, що у неї немає грошей. Після того, як вийшло вийти зі скрутної ситуації, я навіть відчув себе героєм: хтось міг здатися, залізти в борги або надовго загрузнути в пошуках нового місця, а я з усім цим впорався.
Коли моя мама побачила, як я забезпечую Іванку і потураю усім її примхам, вона попередила мене, що цього робити не варто. Адже ми навіть не чоловік і дружина. Але я вважав своїм обов’язком давати гроші Іванці, адже їй так важко.
Зараз я розумію, що моя мама мала рацію. Одного разу я шукав в шафці документи і натрапив на заначку Іванки. Я знайшов велику суму грошей, які вона ховала від мене. Мене обурив той факт, що вона бреше про своє безгрошів’я, а сама ховає солідну суму. Трохи натиснув на неї, і дізнався, що у моєї подруги і зарплата вище моєї, і житло власне є…
Виходить, я півтора року оплачував знімання квартири і зі шкіри геть ліз, щоб забезпечити достаток коханій дівчині. А вона, замість того щоб запропонувати переїхати в своє житло або якось мене розвантажити в частині оплати рахунків, отримувала гроші від квартирантів і приховувала їх від мене, при цьому ще ні копійки не витрачала на спільний побут і регулярно просила у мене купити їй що -небудь: чоботи, пальто, сумочку, косметику…
Я відчуваю себе використаним. Таке відчуття, ніби їй весь цей час потрібні були тільки мої гроші. Прикро, що навіть у важкий момент, коли вона бачила, що я з ніг падаю від утоми, не запропонувала розділити витрати на квартиру або їжу і залишила мене з проблемою наодинці…
За її словами, вона не зробила нічого поганого. Пояснила свою поведінку тим, що я є її потенційним чоловіком і батьком майбутніх дітей, тому вона повинна була перевірити, чи зможу я її в декреті забезпечувати…
Ще вона каже, що це завдяки їй я впорався з труднощами і почав заробляти більше, мовляв: «жінка надихає чоловіка на вчинки і мотивує стати кращим». Я обурений її брехнею, і тим, що вона тягнула з мене гроші, хоча сама заробляє більше, ніж я.
Я планував зробити Іванці пропозицію, але після цього випадку я вже і не знаю, чи варто мені пов’язувати своє життя з нею. Мама радить кинути її, Іванка відразу їй не сподобалася.
Хочу розлучитися, а вона просить вибачення, і каже, що готова переглянути наш спільний бюджет. Як бути?
Фото ілюстративне – pixabay.
