Іван, як завжди, прийшов додому пізно. Світла ще не було. Він присвітив телефоном, знайшов ключі, відкрив двері. І раптом зрозумів, що Оксани вдома немає, адже з кухні традиційно не доносяться запахи вечері.
Він про всяк випадок гукнув Оксану, подумав, може вона заснула, хоча такого ніколи не було. Вона завжди зустрічала його в коридорі для того, щоб просто обійняти, щоб ще раз нагадати, яким цінним він є для неї.
Іван окликнув ще раз, але у відповідь ніхто не відповідав. Нарешті ввімкнули світло. І тут його осяяло – Оксана пішла від нього, адже жодної її речі в квартирі не було.
Чоловік присів на диван, він не міг зрозуміти, що сталося. Адже зранку, наче, все було добре. Світла теж не було, Оксана прокинулася раніше, зробила його улюблений сніданок, заварила запашної кави. І навіть словом не обмовилася про те, що вони бачаться останній раз.
Іван зустрів Оксану ще 10 років тому. Дівчина йому відразу припала до душі, але вона чомусь довго не відповідала йому взаємністю. Вдалося розтопити серце красуні лише через рік. Так вони почали зустрічатися.
Оксана була з тих, хто якщо любить, то вже навіки. І Івану це дуже імпонувало, він і сам не помітив, як цим скористався. Дівчина все чекала, що наречений зробить пропозицію. Адже їй, як і всім дівчатам, хотілося одягнути білу сукню, стати турботливою дружиною, і народити коханому чоловікові синочка, як дві краплі схожого на нього.
Та робити пропозицію своїй коханій Іван не поспішав. Спочатку вони з Оксаною просто зустрічалися 9 років, а рік тому він запропонував жінці переїхати до нього.
Оксана з ще більшим ентузіазмом прийнялася догоджати чоловікові: кава зранку, смачна вечеря ввечері, чиста квартира, попрасовані сорочки.
З часом Іван не тільки став не помічати цього, а ще й відверто ігнорувати свою цивільну дружину. Зранку він йшов на роботу, а повертався пізно ввечері. Пояснювати, де він був, він не вважав за потрібне.
Вечерю, яку готувала Оксана, він їв не завжди, казав, що не голодний. А Оксана засмучувалася, бо не розуміла, для кого вона все це наготувала.
Коли хотіла поговорити по душам, у чоловіка була коронна відмовка: “Я втомлений”. Що тут скажеш? Оксані залишалося лише змиритися з тим, що є.
В театр Іван завжди ходив сам, наче другий квиток для Оксани було просто неможливо дістати. Поки Оксана чекала чоловіка вдома, він виставляв в соцмережах цікаві фото з його бурхливого життя.
Одного разу Оксана зрозуміла, що просто стала зайвою в житті коханого. Так буває, і з цим теж треба змиритися.
Пішла Оксана мовчки, нічого не пояснюючи. Цього навчив її Іван, який не вважав за потрібне обговорювати з нею свої плани.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все