У Катерини був син і дві дочки. І склалося так, що син все частіше став жити у бабусі. До закінчення школи Іван до неї зовсім перебрався. Потім жив у бабусі з дідусем і під час навчання в університеті. Коли у нього почалися перші серйозні стосунки, то дівчину спочатку з ними познайомив.
Катерина в цей час займалася своїми дочками. Грошей давала, звичайно, але ж і синові мама потрібна, та у неї не було на Івана часу.
Через кілька років хлопець одружився, син народився. Живе, працює. Катерина ним пишається, та й невістка хороша попалася, роботяща та пробивна. Зі свекрухою відразу знайшла спільну мову, навіть мамою називає. Одним словом, лише жити та радіти.
Бабусі з дідусем не стало в межах одного року, пішли в кращий світ один за іншим. Залишили непоганий спадок – квартиру, гараж, дачу, та певні накопичення. За законом спадкоємицею мала бути Катерина. Але виявилося, що в цій квартирі прописаний Іван. І жити йому ніде, вони з дружиною і дитиною знімають житло.
Катерина йому пропозицію зробила. Давай, каже, продамо всю нерухомість, так гроші на дві частини розділимо. Тобі і сестрі, а наймолодшій сестрі гроші з ощадного рахунку залишимо. Погодився Іван, адже з рідними по чесному треба ділитися. Все в мамині руки віддав. А через пів року приходить йому виклик до суду, про слухання справи про виписку з квартири.
Він до мами. Та в сльози, ой, що я зробила. Щоб простіше продати було, я тебе в розшук оголосила, що ти без вісті пропав. Так простіше продати.
Іван, ошелешений маминим поясненням, запитав про суд. Так це напевно нові мешканці подали заяву, каже мама.
– Так вже продали квартиру чи що?
– Так, ну ми з твоєю сестрою квартиру купили в іншому місті, ремонт ось закінчуємо. Там трохи грошей залишиться, ми вам і віддамо.
Минуло ще місяці два, приходить Катерина до сина, і віддає йому 20 тисяч гривень. Ось, каже, як обіцяла, залишок тобі віддаю.
Син дивиться на гроші: квартира, гараж і дача – залишилося 20 тисяч?
Катерина лише знизила плечима – ну так, квартира ж дорога, ремонт хороший. Ну ми тобі потім допоможемо, коли ви квартиру будете купувати.
Іван трохи образився на маму, так зопалу сказав, що не потрібна йому така допомога. Катерина взяла та й теж образилася. Вже 10 років минуло, а все образа тримається. Ніхто, звичайно, хлопцеві не допоміг, сам крутиться. А мама хлопця не визнає його, каже, що сина у неї більше немає.
Ось як негарно у них вийшло. Спадщина зіпсувала стосунки між найріднішими людьми.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.