fbpx
Breaking News
– З цим чoловіком у вас нiколи нe бyде дiтей, – oшелешили Іру лiкарі. – Мoже, спрoбувати знaйти для нашої дuтинки біoлогічного тaтка? – запрoпонував pаптом Сергій. Чеpез деякий час жiнці було не до жаpтів: Сергій таки всерйоз убuв собі в гoлову, що вони мoжуть наpодити дuтину від iншого чoловіка. Мaйбутнього тaта для дuтини вибиpали дoвго і пpискіпливо
Цi знаки Зодіаку нiкoли не мають грошей. Вони зaвжди жuтимуть бiдно. Фінансові пpoблeми мають вcе життя
Вітька покuнув Лесю, як тiльки ту випuсали з пoлогового: скaзав, що дaвно любить iншу. Перед тим зо два роки Лара слухала рoзповіді сусідки про те, як Леська хoче зaвaгітніти і нiяк нe мoже, як її благовірний вoзить по доpогих куpортах. Якось увечері Маринка радісно пoвідомила, що подруга наpешті чeкає дuтину. На п’ятому місяці повiдомили, що у Лесі буде xлопчик, і тут же oшелешили: дuтинка надзвичайно xвора. Та жінка у сні сказала, що наpодиться здoрова дiвчинка
Зігpали веciлля і молоді пішли жити до батьків чoлoвіка. Перебpaлися у їхню хату. Та чoлoвік вcе рідше пoчaв приходити додому. Райка спочатку пoбuвaлася, а пoтiм знaйшла вихід
Сeло здивyвалося, кoли Катерину настuрливо пoчала шyкати незнaйома жiнка. – Нe чaсто тепер до Катерини гoсті xодять. А кoлись хoдили. Чолoвіки гoлови за нею скpучували. Тут oдин вiд сім’ї втiк. Люди кaзали: «Петре, oдyмайся. Веpтайся до жiнки і дuтини». Ксеня намaгалася запам’ятати жiнку, яка змaнила, вкpала батька і яку батько любuв усе жuття
Життєві історії
Історія людської дурості: як мій сусід Микола зрозумів, що день святий шанувати потрібно

Оселилася в сусідньому будинку молода сімейна пара. Катя і Коля. Вона – руда, усміхнена, як сонечко. Він – працьовитий, спокійний. Жили вони добре, навіть не лаялися.

Почали облаштовувати будинок, господарство. Туди-сюди, то позичити, з тим допомогти, так і познайомилися. На новосілля запросили. Добре посиділи. За матеріалами

Ми з Колькою швидко стали приятелями, дружини наші подружилися. У вихідні на задньому дворі шашлики смажили, краса.

Тільки одне мене в Колі лякало. Він був невіруючий. Говорив я йому, говорив, не можна в неділю працювати, святий день, все як об стіну горохом.

Молодий ще, не розуміє. Я ж колись теж таким був. Працював на вербну неділю, та так обпікся паяльною лампою, що сліди ще залишилися. З тих пір на все життя запам’ятав: в свято потрібно в храм ходити та відпочивати, наробитися завжди встигнеш, і так майже кожен день, як білка в колесі.

Почав Колька яму під злив копати. Добре працював, за пару днів на три метри вирив. Але ось настала неділя. Дружина його з подружкою поїхала на зустріч, а Колька знову за яму взявся.

– Так відпочинь, – кажу, – не можна сьогодні такими речами займатися.

Але Колька тільки посміхнувся:

– А коли? Завтра мені на роботу. І післязавтра. І через три дні. І через чотири. У суботу до Катіних батьків поїдемо. Ось знову і залишається тільки неділя.

І що тут скажеш? Побажавши йому удачі, я пішов у своїх справах.

Читайте також:“НОВИНКА 2019”: ВИРІШИЛА ЗДИВУВАТИ СВОЇХ ГОСТЕЙ І ПРИГОТУВАЛА ЦЕЙ САЛАТ. СКАЖУ ОДНЕ: З’ЇЛИ ОДНИН З ПЕРШИХ!

А ввечері Катя до нас вдається. Бліда, як крейда. Кричить на весь двір:

– Там Коля! Коля!

– Що трапилося?

Трясеться вся, тільки повторює “Коля-Коля”.

На крик дружина вибігла.

– Ох ти, Боже мій.

Згребла її в оберемок.

– Що трапилося? Та не трясися ти так, говори.

– Там Коля лежить, – видавила з себе Катя. Зуби у неї почали так голосно стукати, що здавалося, ніби потяг через наш двір їде.

Вдаюся до них в двір, дивлюся, лежить красень. На дні ями, яку викопав. Дістали викликали швидку. Він весь цей час без свідомості був. Потім вже, коли прийшов до тями, розповів, що впав ще вранці, майже відразу як я пішов, намагався крuчати, але не докрuчався, потім він бoлю свідомість втрaтив. Так і лежав. Добре, що Катя ще не дуже пізно повернулася.

Виявилося, що Колька злaмав дві руки і ногу вивихнув. Вже не знаю, скільки ходити йому в гіпсі, але точно не одну неділю працювати не зможе.

– Ну поговори ти з ним, – прошу Катю, – не можна в свято працювати, добре ще, що живий залишився. Виходить адже, сам собі яму викопав.

– Нехай я скажу. Тільки мені здається, – посміхнулася Катя, – тепер він і сам неділю шанувати почне. Шість годин в ямі йому вистачило, щоб зрозуміти, що в житті важливо, а що ні.

Related Post