fbpx
Життєві історії
Ірина з Василем зіграли дуже скромне весілля. Стали жити в її домі. Але в той день, коли Василь отримував зарплату, до нього постійно приходила сестра. Спочатку вона просила гроші, а потім зовсім знахабніла. Марина казала братові, що в неї є діти і він має їм допомагати. Ірина сказала чоловікові, що у них своя сім’я, щоб сестрі більше грошей не давати. Тепер Марина запрошує Василя до себе додому, щоб дружина не знала і там її діти просять в дядька гроші. А якось Василь повернувся додому без куртки

А вже після першого невдалого шлюбу Ірина довго не могла завести нові стосунки. Хвилювалася, щоб знову не помилитись у такому важливому виборі. Їй було вже 32 роки коли вона познайомилась з Василем. Йому було 37 роки, раніше він одруженим не був, та й стосунків серйозних теж не мав. З Іриною Василь теж довго вагався поки зробив пропозицію, видно було, що він щось ретельно зважує. А все тому, що вже багато років жив він зі своєю сестрою і її великою родиною. Марина, так звали сестру Василя була багатодітною матір’ю. У сестри було 6 дітей. І зупинятися вони з чоловіком, судячи з усього, не збиралися. вони рахують, що і так живуть непогано.

Спочатку Василь іноді допомагав їм по господарству, а потім і взагалі жив в родині сестри на положенні безкоштовної робочої сили, і сестрі було так дуже зручно. Бавив племінників, працював по дому, допомагав її чоловіку і це при своїй роботі. Всю зарплату віддавав також сестрі. Дуже швидко Марина звикла до такого життя, адже почувала себе комфортно.

Коли ж Василь одружився з Іриною, вони переїхали жити до неї. Але сім’я сестри у спокої Василя залишати і не збиралась. Адже після його одруження вони втратили його допомогу та підтримку, як матеріальну, так і по господарству. Приходили до подружжя в дні братової зарплати, з проханнями і претензіями, а потім і зі скандалами. Приводили дітей, щоб Василь їх бавив у вихідні, купував їм продукти, адже він їх дядько. Постійно просили щоб він купив дітям якісь подарунки.

Але Ірина – це їм не Василь, вона відразу розставила все по своїх місцях. Ніякі племінники у них жити не будуть, нікому Василь віддавати нічого не буде, у нас своя сім’я, у вас – своя.

Що тут почалося. Назріла справжня буря. Сестра Василя як з ланцюга зірвалася. Потім пішла іншим шляхом, стала часто запрошувати свого брата до себе в гості, щоб Ірина не знала. Він ходив, ясна річ, з грошима і подарунками для дітей. А як піде туди, так без копійки й повертається додому, геть з порожніми кишенями. А якось взагалі повернувся без куртки, так як вона дуже сподобалась старшому племіннику, а грошей немає у сестри, щоб купити синові куртку до школи.

Терпець Ірини увірвався, більше мовчати вона не хотіла. Тоді вона поставила свого чоловіка перед серйозним вибором – або він припиняє це піклування і забезпечення чужої сім’ї, або хай забирається знову у няньки. Василь таки залишився зі своєю дружиною, але в день зарплати племінників не відігнати. Ось так і живуть. Ірина не може сперечатися з дітьми, а тих мати намовляє, щоб ходили до дядька.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook