fbpx
Життєві історії
Ірина Дмитрівна запрошує свою доньку це літо провести на дачі, бо з малими дітьми в однокімнатній квартирі буде важко. Мати збирається весною садити город, щоб були свої овочі та свіжа зелень. Та свекруха сказала Олені, щоб вона сиділа вдома, бо залишати чоловіка на три місяці не можна, він собі іншу знайде. Олена добре подумала і відмовила мамі, вона буде сидіти вдома і глядіти чоловіка

– Як виявляється зараз, моя дочка з дітьми буде, мабуть, знову все це літо сидіти в місті, – розповідає своїм сусідкам пенсіонерка Ірини Дмитрівна. – Так шкода мені її з малою дитиною. Вмовляю приїхати до нас на дачу цього літа, ранньою весною я збираюся сама туди поїхати город посадити, щоб влітку все своє свіже було. У нас хороший великий будинок, прекрасні умови, всі зручності. Не хоче моя донька їхати, уявляєш. Боїться чоловіка одного залишити надовго в місті. Це сваха їй щось там сказала, не інакше, я це відчуваю прямо.

У дочки Ірини Дмитрівни, Олени, двоє маленьких дітей, молодшому вже скоро рік буде, найстаршому – трохи більше трьох, однокімнатна квартира на 11 поверсі міської багатоповерхівки, і  чоловік, який майже ніколи не буває вдома, який їде на роботу рано, а приїжджає, коли не буде вже пробок, пізно ввечері, і, власне, вже і спати пора.

Звичайне життя в мегаполісі, як у всіх. Деяким людям воно навіть подобається.

Минуле літо Олена практично безвилазно просиділа з дітьми в місті.

Молодший син тоді тільки народився, відпустки у чоловіка не вийшло, бо сидів вдома, поки дружина була в стаціонарі, а потім трішки допомагав їй вдома поки вона поралася з немовлятком, а він сидів зі старшою дитиною. Та й які там відпустки, коли один годувальник на всіх.

Їх маленьку квартирку з вікнами на південну сторону цілий день наскрізь прогріває сонце, коляска для двох дітей не входить в ліфт. Вантажний ліфт минулого літа, наприклад, постійно не працював, і вийти на вулицю Олені з двома дітьми було дуже непросто. Гуляли практично тільки по вихідним, та ще в ті дні, коли чоловікові дивом вдавалося приїхати додому раніше. В інший час сиділи усі разом в жаркій тісній квартирі.

У батьків Олени є прекрасна добротна дача, невеличкий заміський будинок.

Влітку там краса – поруч ставок, ліс, чисте повітря, сусідки за копійки продають полуницю і парне молоко. Батьки все літо пропонували приїхати і жити там з дітьми, скільки треба. Величезний будинок, місця багато, батьки по черзі б приїжджали допомагати з дітьми, поруч селище, де магазин і поліклініка, діти б дихали свіжим повітрям – але Олена не погодилася з батьками ні в яку.

А як же чоловік в столиці один в квартирі на так багато часу залишиться? Три місяці – це дуже багато.

150 кілометрів в один кінець – не наїздишся, навіть у вихідні.

– Ну не залишиш же ти чоловіка в місті зовсім одного? – каже Олені свекруха. – Справа ваше, звичайно. Якщо тобі так уже й прямо хочеться до батьків – їдь, звичайно. Але я б не поїхала. Побоялася. Хіба мало що.

Найцікавіше – подруги Олени теж, як не дивно, підтримали таке рішення. Мовляв, молодого чоловіка залишати одного у величезному місті без сім’ї на все літо – це якось зовсім недобре. Може й іншу підшукати собі за цей час, як пити дати – і що потім, кого звинувачувати? Тільки себе, що поїхала. Ні вже, краще сидіти вдома поруч з чоловіком в жаркій квартирі разом з дітьми, але зате разом.

Чоловік, чесно кажучи, спробував висловитися за поїздку на дачу, мовляв, дітям там краще, але Олена на нього ще й образилася. Йому добре – відправить сім’ю і залишиться один в квартирі, буде жити в своє задоволення, а дружина буде сидіти все літо з двома дітьми у батьків? Батьки не зобов’язані, між іншим усіх їх глядіти та утримувати.

Загалом, Олена їхати не хоче.

– Ми з чоловіком ще колись давно, як купували ту дачу, мріяли, що там діти наші з онуками відпочиватимуть, – ображено говорить Ірина Дмитрівна. – Щоб вивозити їх туди зі столиці на літо. А тепер, виходить, дача нікому не потрібна? Ми пропонували в цьому році навіть забрати онуків на літо на дачу без Олени, хоча діти маленькі. Але і такий варіант нашій доньці не подобається зовсім, відмовилася відразу, як ми їй запропонували.

З одного боку, Олені важко, з двома дітьми щодня сидіти в чотирьох стінах непросто. Одна, без допомоги, молодша дитина починає ходити, ходити в їх квартирі, заставленій ліжками і речами, практично ніде. На вулицю вийти з двома непросто. Молодший вже не хоче сидіти в колясці, діти вередують, сперечаються, плачуть, Олена бігає між ними в марних спробах чимось зацікавити.

На дачі всі ці проблеми можна було б легко вирішити, але їхати туди Олена не хоче везти, як вважає Ірина Дмитрівна, через слова свекрухи.

Ірина Дмитрівна дуже сподівається, що донька передумає і це літо все таки проведе на дачі з користю для себе. Ірина Дмитрівна вже купила насіння, щоб мати свою розсаду на весну для дачі, щоб годувати дітей та онуків свіжими овочами та зеленню.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page