У невеликому селі жив один дуже скупий, але багатий чоловік. У нього був величезний сад, де він вирощував різні фрукти, екзотичні і прості. Але найсмачнішими у нього були яблука. В ті часи мало у кого взагалі росли фрукти, і навіть на яблука люди дивилися як на диковину. Прийшла пора і яблука налилися красивим солодким соком, стали великими.
Одного разу повз того саду йшла мати зі своїм малолітнім сином. Хлопчику було всього чотири роки, він вперше побачив стиглі яблучка і почав питати маму, що це таке. За матеріалами
– Це яблука.
– А що це? Для чого вони ростуть на дереві?
– Це фрукти, вони смачні і дуже корисні. Вони ніде не ростуть, тільки тут.
– Мама, дай мені яблуко! Хочу, хочу спробувати смачний і корисний фрукт!
Господар якраз прогулювався садом і їв стиглий виноград.
Він бачив жінку з дитиною, але до них не підходив. «Нехай дивляться, який у мене розкішний сад».
– Дайте, будь ласка, хоч одне яблуко, нехай дитина спробує, – жалісливо звернулася вона до господаря саду.
– Іди звідси, жебрачка, і дитину свого забери. Нехай не дивиться своїми голoдними очима сюди.
Не дав Сcкупий яблука дитині, скільки мати не просила. Жінка з дитиною пішли ні з чим, а чоловік вирішив побудувати високий паркан, щоб нікому не було видно його яблук.
Довго будував, але нарешті добудував. Сховав свій фруктовий сад від людських очей, і тільки сам ходив і їв свої фрукти. Зрадів і заспокоївся, що тепер ніхто його не потурбує. Але чоловік не вгледів, як кілька гілок зі стиглими яблуками перелізли за межі паркану.
Йшли тією дорогою багато діточок і побачивши стільки яблук, радісно вигукнули:
– Дивіться, скільки яблук!
Кинулися вони всш до гілок і стали хрустіти соковитими яблуками. Господар все це почув і дуже сильно розлютився. Він підійшов до паркану, але через його висотн нічого не міг бачити. Стало йому погано, сеpце почало бoліти, а гучний хрумкіт тільки погіршував ситуацію. Упaв він і більше не встав.
Сад розрісся ще більше, і різні люди приходили і безкоштовно куштували фрукти.
Скупість згyбить будь-яку людину!
