Ми з моїм двоюрідним братом завжди були разом ще з самого дитинства. Коли були малими, то на канікули їздили обох до нашої бабусі й жили там все літо, поки батьки нас в кінці літа не заберуть додому, адже нам потрібно ходити в школу. Я завжди в усьому допомагав Сергію в усьому, підтримував його постійно, коли в того був непростий період в житті.
Зараз мій брат одружений, має двоє дітей. А я все ще шукаю дівчину моєї мрії, але поки що не зустрів, тому зараз я сам. Весь свій час я присвячую своєму бізнесу, адже маю свою власну справу, тому проблеми в грошах у мене зовсім немає.
Сергій працює таксистом, гроші у нього наче й є є, але дружині його чомусь їх завжди мало. Якщо приходжу до них в гості, то Галина, ніби навмисно, починає розказувати, що їй не вистачає ні на що грошей, вони з братом потім довго говорять на цю тему, тому я відразу йду звідти, не хочу слухати, як вона все виказує своєму чоловікові.
Можливо, дивлячись на їх сімейне життя, мені не дуже хочеться і самому мати сім’ю. До речі сказати, разом зі мною вони побували на всіх курортах, які мені по кишені, а відпочинок там дорого коштує. Я ніколи не рахував, скільки коштів витрачаю на їхню сім’ю. Одного разу у мене задзвонив телефон, дивлюся – Галина. Піднімаю слухавку, і не встиг сказати жодного слова, як вона почала говорити. З усього, що я почув, я зрозумів, що говорила вона не зі мною, Галина думала, що телефонує своїй подрузі, і її розповідь я дослухав до кінця.
Почала говорити про те, що який недобрий і жадібний у Сергія двоюрідний брат, тобто я. Їм, бідним він не дає й копійки, дітям нічого не купує суттєвого. А міг би допомогти купити їм квартиру хорошу, адже живуть вони у маленькій квартирі, діти ростуть, стає мало місця. Сам побудував такий будинок, неначе палац, але їх не запрошує пожити в ньому. Не одружується, тому, що ціни собі не складе.
Мабуть, довго Галина ще про мене говорила б, але я вже не став слухати те все далі. Запитав, — а працювати вона сама не пробувала, не чекати гроші від інших людей? Тиша в слухавці була хвилин три, мабуть, побачила вона відразу вже, кому телефонує. Я не став чекати, що буде далі, а просто вимкнув свій телефон. Більше я розмовляти ні з нею, ні з братом не хочу. Прикро усвідомлювати, що рідні люди можуть так недобре щось говорити за спиною. Адже для них я не шкодував нічого, всі забаганки, які можу виконати, виконував. Але з якого дива я маю комусь допомагати купувати квартиру, це ж не кухонний комбайн?
Відтоді ми не спілкуємось, як вони живуть, куди їздять мені не цікаво. Я став недовіряти людям. Та поруч зі мною з’явилася хороша дівчина, про яку мріяв завжди, за це я дуже вдячний долі. А з родичами я більше не спілкувався і не бачився жодного разу, добра від них я не чекаю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
